— Доброго денечку! — вклонився Богатир. — Сам я…
— Не місцевий, — поважно кивнула Баба-Яга. — Здалеку прийшов, щоб попросити допомоги або за якою-небудь інформацією.
— Ух ти! Правду кажуть — велика твоя мудрість! Як дізналася, бабуся?

— Теж мені! — пирхнув Баюн, сплигуючи з печі. — Чоботи пилові та стоптані, рожа незнайома неголена — а ми всіх Богатирів в радіусі багатьох кілометрів знаємо — значить, зовсім з далеких земель. А в таку далечінь заради пустої розмови не ходять — хіба що дурні. Ти не дурень?
Богатир здивовано подивився на Ягу. Та у відповідь розвела руками.
— Не дурень.
— Значить, за допомогою, — кивнув Баюн, виймаючи з мішка буряк. — Звичайно, ще є варіант, що прийшов битися — але, як ми з’ясували раніше, ти не дурень.
Обтрусивши буряк лапою, він сунув її в пащу і повернувся на пічку.
— Розумний! — захоплено простягнув Богатир. — Що за чудовий Кіт! А буряк йому навіщо?
— Очищає організм, — відповіла Яга. — Виводить шкідливі речовини, що від настоянки залишилися.
— Я вже тисячу разів сказав, що не пив ніякої настоянки! — Баюн злісно блиснув очима. — Що за недовіру?
— Ну звичайно! На тверезу голову бачив, як Богатир болотних чудовиськ в коней перетворює!
— Так!
— Жри буряк, валянок, — спохмурніла Яга. — Ще не всі речовини вийшли. Поки все не з’їси, іншої їжі не чекай.
Баюн зі злістю вчепився в буряк зубами.
— От і молодець. А ти, милок, розповідай, навіщо прийшов. Потрібна допомога?
— Інформація, — відповів Богатир. — Долю свою дізнатися хочу. Знаєш, де відшукати книгу?
— Яку книжку? Доль, чи що?
— Її саму.
— Чого її шукати — он вона, на полиці стоїть. Четверта зліва.
Богатир здивовано поплескав очима і простягнув руку.
— Не чіпай! — гаркнула Яга. — Відкусить. Зачарована вона, щоб не лапал хто попало. Сідай поки, зараз прочитаю.
Богатир слухняно сів на лавку. Яга взяла книгу з полиці і обережно поклала її на стіл.
— Ну? — Богатир витягнув шию. — Чого там пишуть?
— Не поспішай, — усміхнулася Яга, відкриваючи книгу. — Їй час потрібно, щоб доля твоя на сторінках проявилася.
— Я думав там про всіх відразу написано.
— Думав він! — пирхнув Баюн, хрумкаючи буряком. — Це ж яких тоді розмірів книга повинна бути, щоб там про всіх відразу написано було?
— Твоя правда, — зніяковів Богатир, — не подумав.
— Не здивований.
— Цить! — Яга погрозила Баюну кулаком. — Мовчки жуй. Дізнатися хочеш, любий?
— Всі.
— Конкретніше. Щоб все прочитати, кілька днів знадобиться, а мені ще підлогу мити і вечерю готувати.
— Тоді в загальних рисах — що мене чекає?
— Що чекає, — задумливо повторила Яга, дивлячись у книгу. — Та взагалі-то все добре. Славу здобудеш, дружину-красуню знайдеш, дітей повна хата буде. Навіть руки-ноги на місці після битв з Монстрами залишаться, якщо думати наперед станеш. В загальних рисах так.
— Ну слава…, — Богатир осікся, піймавши погляд Яги. — Ну й чудово, бабуся! Обрадувала, слів немає!
— Та я-то що? Доля така, я до цього стосунку не маю. Чаю вип’єш, любий?
— Дякую, але ні, — Богатир встав і попрямував до дверей. — Що потрібно я дізнався, більше затримуватися не стану.
Низько вклонившись, Богатир попрощався й вийшов з хати. Баюн скочив з печі на стіл і заглянув в книгу.
— «Візьміть три склянки борошна, два яйця і цибулину», — прочитав він. — Це ж не та книга! Ти чого, Книгу Доль з кухонної переплутала?
— Навмисно, — кивнула Яга. — У неї обкладинка красива і без написів. Бачиш, кошенятко, коли хтось говорить, що хоче дізнатися про свою долю, то він обманює. В першу чергу сам себе.
— Це ще чому?
— Тому що ніхто не хоче знати свою долю. А якщо дізнається — тут же забути хоче.
— Не розумію, — Баюн почухав лапою за вухом. — А навіщо тоді питають?
— Щоб почути, що все буде добре.
— А якщо після твоїх слів у них все буде погано? Обманщицею назвуть.
— Не назвуть, — підморгнула Яга. — Тоді мої слова допоможуть не падати духом. Вирішать, що це тимчасові проблеми, у книзі же інакше написано. І завдяки цьому впевнено подолали всі перешкоди.
— І з-за цієї впевненості у них все дійсно в підсумку добре, — здогадався Баюн, — Хитро, визнаю.Ти завжди була такою розумною! Я завжди це казав і ніколи в тобі не сумнівався.
— Хороша спроба. Але іншої їжі все одно не отримаєш.
Баюн зітхнув і зі злістю вп’явся зубами в ненависну буряк.
Роман Сєдов. [email protected]

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here