1 березня 1917 року міністр фінансів Російської імперії Петро Барк повною мірою оцінив необхідність гарного ставлення до прислуги. Автор російського «сухого закону», людина, пролоббировавший заборона на продаж горілки на час війни в 1914 році, був заарештований представниками Тимчасового уряду.
Найцікавіше в цій історії те, що арештом міністра командував його колишній лакей, розрахувався таким чином зі своїм колишнім роботодавцем за те, що в 1915 році той не допоміг своєму слузі уникнути призову і відправки на фронт, в діючу армію.
Втім, арешт тривав недовго. Потім Барк звалив у Крим і далі в еміграцію, де в подальшому займався фінансовими справами серйозних емігрантів. Загалом, не бідував.
Неслухняний та непокірний, кажуть, був мужик. Але в фінансових справах розбирався добре.
