Приїхали ми якось у студентські роки на природу. І раптом один з відпочиваючих згадав, що в цій місцевості водиться страшний звір — жужелиця, справжній хижак і гроза дрібних комах. Ми прикинули, що раз кровожерлива тварина, то теоретично її можна використовувати проти полчища тарганів, які захопили гуртожиток.
Вирішено було наловити турунів. Треба відзначити, що зовнішній вигляд у них повністю відповідає характеру: здоровенні чорні, з пристойними клішнями-зубами. Спіймали трьох таких монстрів і віднесли в гуртожиток. Через два дні все благополучно забули про цю «висадці десанту».
З моменту підселення хижаків минуло два тижні , як раптом до нас в кімнату вбіг білий, як крейда, друг і виклав суть своїх переживань:
— Уявляєте, я відкриваю шафу на кухні, а там сидять два здоровенних жука і жеруть таргана з хрускотом! Вони ще на мене так недобре подивилися…
Таргани закінчилися швидко…
