Здравствуйте шановні
Нещодавно тут почув про бажання нового керівника Казахстану віддати належне попереднім і перейменувати свою столицю в місто Нурсултан.
Ну що ж. Це буде вже 5 перейменування в не дуже довгої історії цього красивого міста. Бо спочатку він називався Акмолинської. Слово «Акмола» в перекладі з казахської мови означає «Біла Святиня» (або «Біла могила»). Це пояснюється тим, що в 20 кілометрах від міста знаходиться однойменне урочище Тайтобе, на вершині білого вапнякового пагорба якого похований шанований Абилай-ханом місцевий кипчак Ніяз-бі. Акмолинської – русифікація назви цього урочища.
З 1961 року і аж до 1992 було прийнято рішення перейменувати його в Цілиноград,так як місто було центром так званого Цілинного краю, який мав всесоюзне значення в забезпеченні країни зерном. Після здобуття незалежності і аж до 1997 року місту повернули назву без русифікації – Акмола. У 1998 році столиця з Алмати була перенесена до міста він отримав своє нове найменування – Астана. Топонім Астана — з казахського астана — «столиця», «столичний». І ось тепер швидше за все нове перейменування 🙂
Ну природно, казахська столиця аж ніяк не єдине місто, яке багато разів перейменовувався.
Давайте згадаємо ще кілька подібних, які змінювали свої найменування мінімум 4 рази.
У тому ж Казахстані таких ще 2. І обидва перейменовували по 5 разів.
Адміністративний центр Кизилординської області місто Кизилорда
З часів заснування кокандцами в 1820 році і до взяття російськими військами на чолі з генералом Перовским в 1852 році форт називалося Ак-Мечеть (Біла мечеть). Після його перейменували в Форт Перовський, а з 1862 року, з набуттям статусу міста називали просто Перовск за прізвища генерала Василя Олексійовича Перовського – керівника Хівинського (1839-1840) і Кокандського походів (1853) і майбутнього оренбурзького губернатора.
З 1925 року місто офіційно іменувався Кзил-Орда або Кизил-Орда (на честь Червоної армії). Тобто буквальний переклад з казахської виходить. Ну а з 1997 року місто носить ім’я Кизилорда.
Ще один 5 разів перейменований місто – це старовинне поселення, розташоване недалеко від кордону з Киргизією, адміністративний центр Жамбилськой області місто Тараз.
Відомий з 5 століття від называлется в різних джерелах Талас, Толас, Толасо-Яни, але найчастіше саме Тараз. У 1856 році його перейменували Ауліє-Ата — Святий дід на казахському. Це назву він отримав на честь Карахана — засновника династії Караханідов.
У 1936 році місто отримало ім’я «Мірзоян» на честь першого секретаря ЦК КП(б) Казахстану Левона Мірзояна, який згодом був репресований і розстріляний 26 лютого 1939 року. Але говір перейменували ще раніше. У 1938 році він отримав нову назву – «Джамбул», по імені казахського поета і акина Джамбула Джабаева.
4 травня 1993 Постановою Президії Верховної Ради Казахстану транскрипція назви Джамбульської області російською мовою була змінена на Жамбил
Ну а в 1997 році було прийнято повернути йому його історичного найменування – Тараз.
У сусідній Киргизії теж є місто, яке перейменовувався 5 разів.
Це Каракол. Нинішній адміністративний центр Іссик-Кульської області був заснований в 1889 році як Караколь. Назва трохи переробили на честь місцевого урочища, яке можна перекласти як Чорна рука.
23 березня 1889 року за наказом царя Олександра III місто Караколь був перейменований в Пржевальськ, «для увічнення в Середній азії пам’яті Миколи Михаїловича Пржевальського», який на шляху свого 5-е подорож помер у Караколі від черевного тифу
У 1921 році місто отримало киргизький найменування Каракол (без м’якого знака), але в 1939 знову перейменовано в Пржевальськ. Таким і залишався аж до 1991. Нині знову Каракол.
Не віддаляючись від Середньої Азії перенесемося в Туркменістан
Адміністративний центр Лебапского велаяту нині називається Туркменабад (місто туркменів).
Стародавня назва міста цього старовинного міста Амуль. Назва міста дала назву знаменитої річки Амудар’ї. З кінця XV століття до 1924 року, а також з 1927 по 1940 рік, місто був відомий як Чарджуй (від перського слова چهارجوی — «чотири каналу»). Тут колись під час своїх походів зупинявся сам Бабур. Біля його стоянки виявилося 4 арика. У своєму знаменитому творі «Бабурнамэ» він описав і назвав це місце Чарджуй
У 1924-1927 роках місто носило назву Ленінськ (Ленінськ-Туркменська) в честь в. І. Леніна (Ульянова). З 1940 по 1992 називався Чарджоу. У 1992-1999 роках місто одержало найменування Чарджев, і вже в 1999 нинішнє. Разом 6 перейменувань.
Природно є і багаторазово перейменований місто і в Таджикистані.
Місто республіканського підпорядкування і центр однойменного району Вахдат отримав статус міста в 1927 році і був названий Янгибазар («новий базар»).
У 1936 році перейменований в Кофарнихон (за тадж. кофир — «невірний, безбожний») за назвою річки, на якій він розташований. У 1975 році перейменований в Орджоникидзеабад в честь Серго Орджонікідзе. Постановою Верховної Ради Таджицької РСР № 476 від 25 грудня 1991 року знову став Кофарнихоном.
Постановою Меджлісі Міллі Меджлісі Олі Республіки Таджикистан №389 від 7 квітня 2003 року перейменований в Вахдат. Мабуть від арабського слова Вахід – єдиний або єдиний.
Другий за величиною місто Вірменії, адміністративний центр Ширакського області стародавній Гюмрі теж зазнав ряд трансформацій найменування.
Населений пункт, де нині розташований Гюмрі, у старовину називали Кумайри. Це назва деякі вчені пов’язують з іменем кіммерійців — племен, які вторгалися на західні береги Чорного моря з Східно-Європейської рівнини. Хоча там великі суперечки тривають досі.
У 1837 році на території Гюмрі закладається російська фортеця, в цьому ж році його відвідує Микола I, місто було перейменовано в Олександропіль в честь його дружини імператриці Олександри Федорівни і в 1840 році був офіційно проголошений містом.
У 1924 році місто перейменували в Ленінакан, самі розумієте, в честь кого У 1990 році йому повертають найменування Кумайри, а з 1992 року він отримує своє нинішнє ім’я.
Звичайно, були перейменування і в Прибалтиці.
Центр Латгалії і другий за значимістю місто Латвії Даугавпілс отримав таку назву тільки в 1920 році. З латиської можна перевести як Замок на Даугаві. Даугавою кличуть Західну Двіну в цій прибалтійській країні.
На цій території в 1275 році магістр Лівонського ордена барон Ернст фон Ратцебург поставив кам’яний замок, який став центром комтурии. Замок назвали Дінабург, що теж з німецького теж можна перекласти як “замок на Двіні”. Хоча в руських літописах він нерідко називався Невгин.
У ході російсько-шведської війни 1656-58, Дінабург був обложений і взято військом царя Олексія Михайловича, який перейменував місто в Борисоглебов (Борисоглібськ) на честь російських святих князів Бориса та Гліба. Але в 1667 році за результатами Андрусівського перемир’я місто знову увійшов до складу Речі Посполитої і йому повернули назву Дінабург. 14 січня 1893 року указом імператора Олександра III місто Дінабург перейменовано в Двінськ. Назва проіснувала до 1920 року.
Ще один латвійський місто з перейменуваннями численними – це Резекне.
Згідно однієї з легенд, в цих місцях в стародавні часи сталося криваве побоїще литовських князів з новгородцями, від чого, нібито, і сталося слов’янська назва «Резица», яким почали іменувати це місце. Слово трансформувалося в Різниця, так і називали. У 1285 році магістр Лівонського ордена Вільгельм фон Шауэрбург побудував тут добре укріплений замок, назвавши його Розиттен. У 1893 році місце почало носити найменування Режица, а з 1917 латвійська манер Резекне.
У естонців таких перейменованих міст аж 3
Перший, це найбільше місто на самому великий естонському острові в Ризькій затоці Сааремаа, який називається Курессааре (курга (мн. куред) означає лелека, а саар — острів, тобто — острів Лелек)
Місто було засноване в найдавніші часи і носив ім’я Аенсбург (ньому. Ahrensburg) — Орлиний замок. Така назва у нього було до 1917 року. В цьому році він отримав найменування Курессааре. З 1952 по 1988 року носив найменування Кингисепп, на честь професійного революціонера Віктора Едуардовича Кингисеппа.
До речі, виходить у відносно близькості було відразу 2 міста з назвою Кингесепп – другий в Ленінградській області (він і так зараз називається). Нарешті в 1988 році місту повернули історичне ім’я Курессааре
Другий – це другий за чисельністю населення після місто країни, центр освіти і культури найдавніший Тарту
У 1030 році місцевий городище було захоплено загоном київського князя Ярослава Мудрого. Згідно ” Повісті тимчасових років: «У той же рік пішов Ярослав на чудь, і переміг їх, і поставив місто Юр’єв». Він назвав городище Юрьевом за своїм християнським іменем.
У 1224 році після тривалої облоги Юр’єв був узятий військами мечоносців. Ливонцы перейменували місто по-німецьки в Дорпат. Поступово найменування перетворилося в Дерпт. І таку назву місто носило аж до 1893 року, коли йому було вирішено повернути найменування Юр’єв. Ну а в 1918 році він став Тарту.
Чому Дерпт і Тарту? Це варіанти транслітерації найменування самого першого городища, яке завоював Ярослав Мудрий. Воно називалося Тарбату від tarvas — зубр.
Ну і нарешті, сама столиця Естонії.
Ще в 12 столітті арабський географ Аль-Ідрісі описав у своїй праці «Розвага сумного про мандрівці по областях» якийсь місто під назвою Коливань, що знаходиться на це території. Це можна перевести як місто Калева, міфічного прабатька естів. У «Хроніці Лівонії» Генріха Латвійського, написаної латинською мовою, використовується скандинавська назва Линданисе, що походить від древнеэстонского Lindanise («мис парового поля», або «сосок грудей Лінди» — міфічної дружини Калева). Пізніше скандинави і німці називали місто Ревала — від назви колишнього мааконда (князівства) Rävala, столицею якого він був у давнину. Потім найменування трансформувалося в Ревель
У 1919 році місто було перейменовано в Таллінн Передбачається, що назва в естонській мові походить від слів taani linn («датський місто»), tali linn («зимове місто») або talu linn («будинок, садиба-замок»). Корінь -linn означає те ж саме, що і російська-місто/град або німецька-burg, що означає фортеця.
Однак з тих пір битви велися навколо найменування міста. З 1925 по 1933 місце іменувалося Таллінна. Потім Таллінн. Так місто і іменується і понині. Але по російськи пишеться Таллін
У Росії таких міст 2
Гатчина в 1923 році стала Троцького (так-так,в честь нього самого :-)), 6 років Красногвардійському,ну а в 1944 знову Гатчиной
Ну і природно Санкт-Петербург – Петроград – Ленінград – Санкт-Петербург :-))
У Придністров’ї є місто Бендери.
А він виходить був перейменований 8 разів.
Бендери з 1408. Потім недовго Тягянякяча. Потім Тигина. З 1538 знову Бендери. У 1918: Тигина. У 1940 знову Бендери. Через рік знову Тигина. І нарешті в 1944 знову Бендери
По суті 2 назви, які змінювали один одного.
Є кілька версій походження назви «Тигина» і похідних від нього. Перша, татарська, полягає в тому, що назва походить від татарського слова, що означає «князь».
Друга, слов’янська, версія грунтується на тому, що близько міста з давніх часів існувала зручна переправа через Дністер. У X столітті ці місця населяло одне із слов’янських племен — тиверці, які вживали слова «тягнути», «тягти», «штовхати», «тункать» для позначення переправи, звідки і пішла назва міста.
Переклад з татарської «Тягянкяч» значить — безкоштовно проходь. Аж до середини 20-го століття недалеко від фортеці був брід, яким користувалися татари, що населяли ці землі до початку 19-го століття.
З приводу сучасної назви міста, «Бендери», деякий час побутувала легенда, що воно перекладається «Я хочу» і походить від фрази, яку виголосив турецький султан Сулейман пишний, пристрасно бажаючи захопити місто.
Ще одна версія назви – «фортеця на переправі».
Пару подібних багаторазово перейменованих місць є і в далекому зарубіжжі.
У болгар 2 таких міста
Добрич, назване так на честь болгарського воєводи 14 століття до 1882 року носило назву Хаджіоглу Пазарджик.
У 1982 році стало Добричем, а з 1949 по 1991 називалося Толбухін. На честь Маршала Радянського Союзу Федора Толбухіна. Потім дістало своє нинішнє найменування.
Ну і містечко Шумен.
Первісна Шумла в 1900 році отримала історичне найменування (по області) Шумен, в 1950 році була перейменована на 15 років в Коларовград на честь діяча Болгарської комуністичної партії Васіла Коларова, а потім знову Шуменом.
В угорців є місто Дьйор.
Поселення на місці міста існували з глибокої давнини. У V столітті до н.е. тут було кельтське поселення, в римський період воно перетворилося в укріплене місто, відомий під ім’ям Арабонна. Потім місто стало Раабом, потім Раб.
Це скорочений варіант імені Арабонна — Рааб або Раб. І тільки після завоювання угорцями міста в 925 році він почав називатися Дьйор від старовенгерского “три річки”.
Є таке місто і в Польщі.
Центр Сілезії Вроцлав.
За легендою, місто було засноване чеським князем Вратиславом (правив у 915-921 роках).
Так і був названий Вратіслава. Потім після переходу з рук в руки німців і поляків став Вроцлавым, потім Бреслау і знову Вроцлавом
Якщо брати зовсім далеке зарубіжжя,то є один 5 разів перейменований місто в Індонезії
Це місто на північному узбережжі острова Нова Гвінея під назвою Порт-Нумбай.
З 1910 по 1962 місто носило назву Холландия. У 1962 році, після передачі Нідерландами Західної Нової Гвінеї під управлінням тимчасової адміністрації ООН, місту присвоєно індонезійське назва Кота-Бару (буквально «Нове місто»). Після встановлення індонезійського суверенітету над цією територією місто було перейменовано в Сукарнопуру (буквально «Сукарноград») — на честь Сукарно, у той час обіймав посаду президента Індонезії. У 1968 році місту надано назву — Джаяпура (буквально «Славне місто», «Переможний місто»).
Ну і в 2010 році папуассами був перейменований в Порт-Нумбай. Втім застосовується і Джаяпура
Ну а абсолютним чемпіоном з перейменувань є Україна. Бо не факт, що нинішні найменування приживуться. Хочу зазначити 5 міст.
Древній і красивий Львів тричі був власне Львовим, а двічі – Лембергом
Нинішній Кропивницький був заснований в 1925 року носив горде ім’я Єлизаветград.
У 1924 р. на 10 років був названий Зінов’євськ, в честь того самого Григорія Зінов’єва. З 1934 став Кірове, а з 1939 Кіровоградом. Яким і був до 2016 року. Нинішню назву на честь відомого актора і педагога, але, повторюся, є сумніви, що приживеться
Бердянськ до 1830 року був Кутур-Огли.
Потім на 12 років став Ново-Ногайському в честь мешкали там ногаев. У 1842 році отримав найменування Бердянськ по розташуванню в гирлі річки Берда (від тюркського берди — «богом даний», «багатий»). З 1939 по 1958 році його перейменували в Осипенко, в честь відомої льотчика і Героя Радянського Союзу Поліни Осипенко. Ну і нарешті потім він знову став Бердянському
Звичайно ж не можна не згадати Дніпро.
Спочатку Катеринослав, потім Новоросійськ, після Катеринослав,потім Січеслав, потім знову Катеринослав, після Дніпропетровськ, ну і нарешті з 2016 року Дніпро. 7 перейменувань.
Ну а чемпіон серед усіх – найдавніший Білгород-Дністровський.
13 перейменувань 🙂
502 р. до н. е.: Офіусса, після Тіра, потім Альба Юлія, після Білгород, Ак-лібо, Чаган-Балгасун, Монкастро, Четатя-Албе, Аккерман, знову Четатя-Албе, знову Аккерман, Четатя-Албе і, нарешті, Білгород-Дністровський.
На цьому,мабуть, все.
Сподіваюся,вам було цікаво 🙂
Приємного часу доби.
