Геніальність Карла Маркса зовсім не в класовій боротьбі (цю теорію взагалі не він придумав, а задовго до нього)
А в тому, що він першим передбачив, а вірніше математично довів кінцівку капіталізму. Тому що капіталізм можливий тільки в умовах перманентної експансії, а Земля (а значить і ринки) скінченна. І настання моменту, який описував Маркс, коли планетарні ринки закінчаться, ми маємо можливість спостерігати в даний час.
І зараз є два основних варіанти розвитку подій. Або системний скидання (у тому числі через війни) і відкат до регіональних ринків, але тоді через якийсь час на наступному витку ми повернемося до цієї ж ситуації (але з меншою кількістю ресурсів і більш страшним зброєю). Або кардинальна зміна парадигми.
Ось мій маніфест для подібної зміни (гарний маніфест повинен бути коротким).
Давно математично доведено, що в умовах вільної конкуренції будь-який ринок прагне до монополії. Причому стає монополістом найефективніший/самий везучий гравець ринку.
Ліберали-ринковики (і лібертаріанців теж) лукавлять, намагаючись штучно обмежувати природний процес монополізації ринків, вводячи антимонопольне законодавство й антимонопольні комітети.
Тим самим вони штучно знижують ефективність учасників ринку і перешкоджають природному процесу.
Все це робиться нібито для збереження конкуренції та збільшення ефективності. Але це нахабна брехня. Собачі бої в намордниках ефективними бути не можуть.
Замість цього потрібно визнати процес монополізації природним. І перестати чинити опір йому.
Потрібно розпустити антимонопольний комітет і скасувати антимонопольне законодавство, як шкідливе.
Замість цього потрібно розробити монопольне законодавство, яке регламентує діяльність природних монополій.
1. Монопольне законодавство повинно гарантувати
а) дотримання стандартів якості виробленої продукції;
б) якість обслуговування населення;
в) стабільну цінову політику (обмеження максимальної рентабельності);
г) підтримання матеріально-технічної бази в працездатному стані (постійну амортизацію);
д) інвестиції в інновації.
Потрібно визнати, що у всіх галузях, де діє принцип «n+1» (чим більше користувачів, тим вигідніше для всіх) – мобільний зв’язок, інтернет і так далі – монополізація вигідна всім.
У всіх монопольних компаніях (приватних) повинні бути державні спостерігачі («смотрящі»), які будуть контролювати дотримання монопольного законодавства.
При цьому конкуренція як така нікуди не дінеться, тому що внутристрановые монополії будуть продовжувати конкурувати з іноземними компаніями на зовнішніх ринках. Але при цьому у них буде перевага перед конкурентами за рахунок відсутності штучних обмежувачів у вигляді гальмуючого антимонопольного законодавства і за рахунок активної кооперації з державними структурами.
Природна монополізація галузей економіки також дозволить повною мірою скористатися перевагами планової економіки (уникаючи її недоліків).
Реалізація цієї стратегії природної монополізації вже сама по собі здатна дати істотний поштовх розвитку російської економіки.
Олександр Роджерс, спеціально для Front News
