Відео і різного роду статті не передають атмосфери військових навчань. І не важливо, хто їх проводить – Росія, США, чи інша країна.
У свою бутність мені два рази довелося побачити американські військові навчання своїми власними очима. Чи то були військові тренування, не важливо.
Перший раз я спостерігав їх недалеко від бази ВПС в Карлсбаді (Девіль Док). Другий раз вже в іншому місці – військова база Форт Хантер Ліггет. Обидві бази розташовуються в Каліфорнії.
Моя думка – говорити про непрофесійність американської армії та її військовослужбовців, нерозумно. Так, я не виключаю, що є погано підготовлені підрозділи. Але те, що мені довелося побачити, залишає неоднозначне враження.
Солдатів навчають добре і цілком серйозно. Особливо хочу відзначити забезпечення, яке на досить високому рівні.
Тільки не дивлячись на це, мені здається, певні відмінності, якщо порівнювати з тією ж Російською армією, як кажуть, на обличчя.
Найбільші відмінності закладені в армійських статутах, тобто, у способі ведення військових дій і в самому сприйнятті війни.
Армія США досить велика, військові бази розкидані по всьому світу. Крім того вони можуть дозволити собі величезну кількість тренувальних польотів, стрільб, пусків і іншого.
От тільки є одна особливість, яка характеризує американську армію як таку – там ризик просто заборонений.
Інакше кажучи, під час бойових дій солдати США не привчені ризикувати. Цим вони сильно нагадують армії Вермахту часів другої світової. Ті теж завжди намагалися діяти напевне, за канонами війни, з працюючим стратегіям.
Ось і американці завжди хочуть з малими втратами все робити, бо спочатку викликають підтримку для виконання поставленого завдання, а вже потім…
Не дивно, що російська армія навіть на підсвідомому рівні викликає у них тривогу. У росіян, як-то так склалося, стратегію усіх воєн підспудно закладалося в першу чергу, знищення підтримки (в тому чи іншому вигляді). А без неї про який повноцінної перемоги може йти мова?
Солдати США відмінно себе показали в локальних операціях. В тому у них великий досвід. Але воювати фронтом вони, судячи з того що я бачив, не вміють, або не вважають це за доцільне.
Ще, терзають мене смутні сумніви, що вони про тонкощі війни на території тієї ж Росії чи Китаю мають дуже туманне уявлення. Ну, мали до останнього часу. Не знаю, може зараз щось змінилося. Грубо кажучи у військових академіях США випускають блискучих тактиків, але ніяк не стратегів.
Ще відчувається в них цей синдром винятковості і самої сильної армії світу. Вони просто не вірять, що хтось наважиться на них напасти або виступити проти. Але, це мої враження. Можу і помилятися.
Вважаю, що нападати на США – верх дурості. Воювати на їх території, все одно що кому-то воювати на території Росії. Більш того, їх військові бази розподілені рівномірно по країні і в разі чого можуть стати справжніми фортецями, зразок Брестської.
Крім того, в Штатах ходить багато стрілецької зброї, а мобілізувати вони можуть за короткий час близько 2,5 млн. чоловік. Партизанська війна – задоволення ще те.
Але і вони, якщо на рівного нападуть, пошкодують серйозно і тричі. Як мінімум половина їх ВС розташовані на території Штатів (кажу про конвенціональних озброєння) і для повноцінної війни потрібно найпотужніша перекидання, яку з ходу вони забезпечити не зможуть.
Висновок – американці вміють воювати. Стрілецька підготовка в них на рівні, або сильніше нашої. А ось у фізичної відстають.
Ще. Мені здається вони не збираються прямо нападати на РФ або Китай. Вони не люблять ризикувати. Їм потрібен шанс 100%, не менше. А вся їх войовнича риторика не більш ніж гра дипломатів і сенаторів.
Так що, якщо вони ризикнуть з нами воювати, то не на наших умовах і тільки маючи незаперечну перевагу. А ось задушити економічно – це вони будуть намагатися. Та що говорити, економічна війна вже йде.
