Багато хто скаржиться на те, що доглядати за вихованцями або кімнатними рослинами це ціла наука, але це всього лише дитячі забави в порівнянні з тим, як стежать за предметами мистецтва в музеях.
0
Дивитися всі фото в галереї
Навіщо музеям кліматологи і їх інструменти в боротьбі з часом і навколишнім середовищем ви дізнаєтеся в цьому матеріалі.
0
Джерело:
Існує поняття “історичний клімат”. Цей стандарт затверджений більшістю європейських експертів в області зберігання стародавніх предметів. Це умови, в яких музейні експонати найменш схильні до тиску навколишнього середовища.
0
Джерело:
Для початку потрібно розуміти, що предмети старовини, як і всі в цьому світі, з часом схильні до зміни. Утримувати картини та інші предмети мистецтва – вкрай складне завдання, в якій немає місця дрібницям.
0
Джерело:
Працівники російського музею ще 120 років тому знали, що потрібно дотримуватися температурного режиму. У документах музею є відповідний запис від 6 листопада 1901 року.
“у цей день хранитель брюллов оголосив, що необхідно знати температуру і вологість в залах, і музеєм були вперше придбані для цього два термометри і два гігрометри. І з того часу служителі музею робили вимірювання і записували їх під наглядом хранителя”, – заявила завідуюча відділом музейної кліматології юлія оганесова.
0
Джерело:
З тих пір багато чого змінилося, і в арсеналі у спеціальних працівників музею, кліматологів, є сучасна система дистанційного контролю. Музей оснащений більш ніж сотнею датчиків, які передають інформацію на монітор в головному центрі. Дані оновлюються кожні 15 хвилин.
Незважаючи на сучасні технології, ніхто не виключає звичайні обходи залів музею. Це необхідно для перестраховки і візуального контролю стану предметів мистецтва: раптом хтось забув закрити кватирку після провітрювання. Як вже говорилося, зайва вологість може вплинути на стан експонатів. Та що там говорити, навіть сонячне світло від незадернутой штори може негативно вплинути на предмет культурної спадщини.
До слова, провітрюють зали теж не просто так, це є інструментом оптимізації мікроклімату і робиться строго відповідно до інструкцій кліматологів.
0
Джерело:
Термогігрометр в руках кліматолога більше схожий на рацію охоронця, але цей прилад показує температуру і вологість в приміщенні. За словами експертів оптимальною температурою і вологістю для зберігання предметів старовини є температура близько 21 градуса цельсія і вологість на рівні 45-50%
0
Джерело:
Однією з головних проблем музеїв з багатовіковою історією є те, що самі будівлі не призначені для зберігання предметів мистецтва.
У них банально немає систем кондиціонування. У зв’язку з цим в зимову пору кліматологи вдаються до допомоги зволожувачів повітря, щоб відновити показники до нормальних. Таким чином вони компенсують зниження вологості на 15%.
На відміну від зволожувачів, осушувачами повітря кліматологи практично не користуються, так як з цим рідко бувають проблеми. В арсеналі кліматлогов також є і прилад вимірює повітряні потоки-термоанемометр.
Природне освітлення також не підходить для зберігання стародавніх предметів культурної спадщини. У багатьох старовинних музеях є такі елементи, як скляна стеля, який,до слова, був на момент спорудження будівель останнім словом техніки.
У доелектричну епоху вони давали можливість краще розглянути експонати відвідувачам. Зараз же це є проблемою для кліматологів, тому що сонячні промені, що проникають через скляну стелю, можуть зіпсувати стан картин. А в сонячні дні в таких залах повітря перегрівається.
Саме тому часто на даху встановлюється світлозахист, щоб контролювати і потоки сонячних променів і нагрівання приміщень.
” природне світло-завжди проблема. Ідеальним для музею було б повна відсутність природного освітлення. У сучасних світлодіодних ламп немає ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, тільки видиме світло хорошої якості”, – розповідає юлія оганесова.
На стан предметів мистецтва впливає навіть шум. Тому у кліматологів є в арсеналі техніка, яка називається шумомір. Це коробочка, яка виводить на дисплей інформацію про рівень шуму, який зчитує вбудований мікрофон.
Під час одного з святкувань на палацовій площі директор ермітажу попросив заміряти рівень шуму, і він виявився гранично допустимим – 82 децибела. У разі, якщо величина шуму була б більше, то це могло б завдати шкоди експонатам, особливо тим, що були зроблені зі скла або кераміки.
