20 років тому, 20 березня 1999 р. пішов з життя знаменитий театральний режисер, актор театру і кіно, педагог, народний артист СРСР Ігор Владимиров.
Майже 40 років він керував Театром ім. Ленсовета, і 20 років з них його дружиною і примою цього театру була Аліса Фрейндліх. Сімейний та творчий тандем режисера і актриси був настільки гармонійним, що вже ніхто не представляв їх порізно. На вистави Володимирового з Фрейндліх у головній ролі неможливо було дістати квитки, але режисер ледь не зруйнував кінокар’єру дружини і не зміг зберегти шлюб.
Аліса Фрейндліх у молодості
«Службові романи» в житті Аліси Фрейндліх траплялися задовго до того, як вона зіграла головну роль у фільмі Ельдара Рязанова, який приніс їй всесоюзну популярність. Ще на 3-му році навчання в Ленінградському театральному інституті ім. А. Н. Островського вона вийшла заміж за однокурсника Володимира Карасьова. Однак цей студентський шлюб тривав недовго, і до кінця навчання пара розпалася – чоловік ревно ставився до успіхів Фрейндліх.
Режисер на репетиції
Подружжя на сцені
До зустрічі з Фрейндліх Ігор Владимиров теж намагався побудувати сім’ю, але його шлюб з актрисою Зінаїда Шарко розпався через 7 років. В 1960 р. він став головним режисером драматичного театру імені Ленсовета, а через рік до трупи цього театру була прийнята Аліса Фрейндліх. І в її житті знову стався службовий роман. Режисер був старший за неї на 16 років, але це не стало для них перешкодою. Фрейндліх була для нього музою, вона грала головні ролі в багатьох його виставах. Як відзначали критики, режисерові вдалося «вловити специфіку таланту Фрейндліх» – у виборі репертуару він повністю орієнтувався на її індивідуальність.
Аліса Фрейндліх з другим чоловіком, режисером Ігорем Владіміровим
Ігор Владимиров і Аліса Фрейндліх на репетиції, початок 1980-х рр ..
За словами актриси, Владимиров багато зробив для неї у професійній сфері: «Вважаю, саме завдяки Ігорю Петровичу відбулася як актриса – він допоміг мені розкритися у творчості… Коли ми зустрілися, я була абсолютно білим аркушем у всіх життєвих відносинах. Як актриса вже сформована, багато грала, якби я був непомітним плямкою, він мене не покликав би в театр. Він був великий розумник, з приголомшливим почуттям гумору. Мені було цікаво – я жадібно, як губка, вбирала все, що він знав, умів, міг, чим був багатий. І я не боялася виходити за нього заміж, тому що мені все в ньому було цікаво, мені було чому у нього повчитися». Їх прихід у Театр ім. Ленсовета ознаменував початок нової епохи в житті цього театру, біля кас вишикувалися довгі черги, вистави проходили при повних аншлагах.
Подружня пара у виставі *Вишневий сад*
Подружжя на сцені
У 1968 р. у Фрейндліх і Володимирового народилася дочка Варвара, яка згодом теж стала артисткою. Іншого шляху вона для себе і не уявляла – адже дівчинка виросла за кулісами Театру ім. Ленсовета. Пізніше вона розповідала: «На батьків я ніколи не ображалася, хоча, дійсно, вони обидва театром не просто жили – дихали! Але мене ніколи не відкидали, до них завжди був вільний доступ. Я могла прийти в театр, бо жили ми по сусідству, пройти в зал і подивитися святая святих – репетицію! Спектаклі, в яких блищала мама, – «Дульсінея Тобоська», «Приборкання норовливої», «Люди і пристрасті» – я бачила десятки разів, знала мамині ролі практично напам’ять… Коли мене запитували, ким я стану, коли виросту, не роздумуючи відповіла: «Ким завгодно, лише б тільки в театрі».
Аліса Фрейндліх з другим чоловіком, режисером Ігорем Владіміровим
Як не дивно, часи тріумфу на театральній сцені стали для Фрейндліх періодом затишшя в кінокар’єрі. Як вона зізнавалася пізніше, її чоловік був категорично проти того, щоб вона відлучалася з театру на зйомки, тому в цей час вона практично не знімалася. Тільки в другій половині 1970-х рр. вона зіграла кілька помітних ролей, кращою з яких стала роль у фільмі «Солом’яний капелюшок».
Подружжя на сцені
Аліса Фрейндліх і Ігор Володимирович
Ельдар Рязанов мріяв попрацювати з Алісою Фрейндліх ще з часів «Гусарській балади» – тоді він запрошував актрису на проби, але вона виявилася занадто жіночною для роль Шурочки Азарової, переодягнений у чоловічий костюм. Вдруге Рязанов запропонував Фрейндліх зіграти в його фільмі «Зигзаг удачі», але вона змушена була відмовитися, так як чекала дитину. У «Службовому романі» Рязанов не представляв у головній ролі нікого, крім Аліси Фрейндліх, але і на цей раз її участь була під питанням – Владимиров був проти того, щоб вона їхала на зйомки.
Ігор Владимиров і Аліса Фрейндліх у фільмі *Старомодна комедія*, 1978
Кадр з фільму *Старомодна комедія*, 1978
Довгий час акторка це сприймала як належне: театр понад усе! Але на цей раз Рязанов проявив наполегливість і особисто вирушив до Ігоря Владимирову, щоб переконати його відпустити Фрейндліх на зйомки. Актриса розповідала: «Він сидів у нас вдома і умовляв, щоб той відпустив мене в кіно. Владимиров не дуже охоче, але дав добро на ці зйомки. Зажадавши: «Щоб ніщо в репертуарі не постраждало! Ось нехай мотається туди-сюди». Протягом півроку актрисі доводилося по 5 раз в тиждень їздити з Ленінграда до Москви і назад, чергуючи репетиції та вистави зі зйомками.
Актриса з донькою Варварою
Як виявилося, Владимиров переживав не тільки з-за того, що театр може позбутися прими. Вже після їх розставання Аліса Фрейндліх пояснювала: «Він став нетерпимим до всіх, до мене в першу чергу. Після розлучення ми ще довго працювали разом, розуміли на репетиціях один одного з півслова. Владимиров болісно сприймав мої успіхи в кіно, потім став зніматися сам». А ревнувати дійсно було до чого: після виходу на екрани «Службового роману» на Фрейндліх обрушилася неймовірна популярність, її визнали кращою актрисою року за версією журналу «Радянський екран». І їх шлюб не витримав цього випробування. Правда, була ще одна причина: Владимиров був натурою творчою, захоплюється, і нерідко дозволяв собі романи на стороні.
Режисер, актор, педагог, народний артист СРСР Ігор Володимирович
У 1981 р. Аліса Фрейндліх отримала звання народної артистки СРСР, а невдовзі після цього вони з Владіміровим розлучилися. За однією з версій, режисер подав на розлучення після того, як побачив у газеті публікацію під заголовком «Театр однієї акторки» – це стало останньою краплею. Його творче самолюбство було зачеплено, і шлюб розпався. Правда, ще 2 роки вони продовжували працювати в одному театрі.
Народна артистка СРСР Аліса Фрейндліх
