ВДУМАЙТЕСЯ, ЯКЩО МОЖЕТЕ ДУМАТИ.
Кров і стогони напоїли руську землю. Велика біда прийшла до нас в 1917 році. З глибин пекла вийшов підступний і несе смерть ворог. Ми не змогли його зупинити. Пала Росія! Окупант розпочав свій кривавий танець смерті на теренах нашої безкрайньої Батьківщини. Ще не бачив світ за всю свою історію настільки кривавого танцю диявола і його слуг.
Земля здригнулася від класового геноциду, винайденого ухищренным в підміні цінностей марксизмом. Першого удару окупантів піддався правлячий клас суспільства, коли були арештовані, а потім пограбовані або вбиті роботодавці. А тому виробництво в країні зупинилося. Робітники почали голодувати. І замість того щоб знову налагодити заводське виробництво, окупанти робочим роздали зброю і повели їх в село не купувати, а саме відбирати у селян хліб. В цьому і полягала вся суть тієї дивної ведеться серед єдиного народу війни, іменованої громадянської. На наступний рік все повторилося. Фабрики і заводи все продовжували стояти, а селян продовжували грабувати. А тому після ряду тотальних грабежів селянства не міг не виникнути і природний супутник таких регулярних грабежів — штучний голод у селі. І щоб не дати голодуючим людям уникнути смерті, дороги, що ведуть до міста, охоронялися військами. І всіх селян, хто намагався без документів покинути гинучу від голоду село (а документи селянам сатанинською владою було заборонено видавати), вороги вбивали разом з жінками і дітьми! Малолітніх дітей, щоб спробувати врятувати від голодної смерті, збожеволілі від безвиході матері підкидали в проходять повз поїзда в надії, що їх, виявивши на кінцевій станції призначення, врятують, визначивши в дитбудинку. Тобто матері, щоб врятувати своїх дітей, змушені були відмовлятися від них… Було де в світі найбільш кровожерливими з деспотів влаштовано що-небудь подібне???
Безліч народних повстань, постійно піднімалися на захист своїх сімей та майна селян, жорстоко придушувалися захопила владу в країні клікою. До 1922 р. в країні налічувалося 7 млн. бездоглядних дітей. Тобто дітей, які захопили владу в країні людожери повбивали всіх батьків і матерів, бабусь і дідусів, і всіх найближчих родичів. Але і цим ще не закінчилося винищення російської людини в його країні. До 30-х років почалася так звана колективізація. Тобто узаконене ворогом вбивство мирних громадян у мирний час десятками мільйонів. Вороги поголовно, сім’ями, вбивали всіх тих, хто нехай навіть у теорії міг би відродити Росію. Вони вбивали не тільки всіх чоловіків, які вміли працювати на своїй землі, а тому створили своїми руками міцні селянські господарства, але і їх дружин разом з дітьми, щоб винищити селянську Русь просто під корінь. В живих, обманом захопили Русь в полон вороги, залишали тільки своїх помічників люмпен-пролетарів — у селах залишалися тільки п’яниці, ледарі і відверті дармоїди, на пособництво яких і спиралася захопила країну сатанинська влада. Російських людей щорічно хвилями набирали в селах і з сім’ями відсилали в незаселені місця півночі, де всі вони гинули. А на наступний рік туди ж везли нові партії приречених. Так відбувалося тотальне знищення російського генофонду. Так, під корінь, винищувалася захопили нашу землю ворогами носителька споконвічної давньої слов’янської культури — селянська Русь.
Окупант створив небачену в історії систему концентраційних таборів смерті в 8 разів перевершують гітлерівські табори. 1/3 російської (що залишився після класового геноциду) народу була посаджена в них. На відміну від фашистських таборів, їх табори розташовувалися у вічній мерзлоті, в краях, де вижити людині практично неможливо. Вперше в світі (!) в ці табори садили людей не за злочини, а за будь-якого приводу — за випадково зірваний колосок пшениці з поля, за його віру і слова. Проклятий закон окупантів — “Про три колоски”. Але і цього їм було замало. На службу смерті окупант поставив голод і хвороби. За допомогою їх, він позбавив життя мільйони залишилися в живих, після класового геноциду і концентраційних таборів смерті російських людей, використовуючи штучний голод і хвороби, як зброя масового ураження. Кривавий танець пекла кружляв над Росією і перейшов у кульмінаційну стадію: окупанти не поділивши награбоване, пересварилися з Європою, яка теж захотіла шматочок від російських багатств. Між ними почалася війна.
Але попри війну, ганебно розпочату загарбниками, віддали німецької коаліції частина нашої країни з половиною населяє її народу, в тилу продовжували діяти табори смерті. Їх були тисячі. Але лише в одному з них, Унжлаге, в день гинуло в 1941-1943 рр. за 60-90 осіб. А скільки всього гинуло російських людей не на фронті, а в такому ось «тилу», якщо концтаборів загарбники мали в ту пору до 3 000??
Але росіяни, як би їх не зраджували, як би їм не стріляли в спину, все одно перемогли. Але ця перемога, коли нас вбивали і на фронті, і в тилу, дісталася дуже дорого:
Осиротіла улюблена Росія, вони винищили найкращих людей. Сміливих і чесних не залишилося. Жінки не можуть знайти собі чоловіків. Генофонд перерваний. Вже в наш час, окупант почав заселяти іноземцями нашу спорожнілу землю, по якій ще струмує невисохлі річки російської крові і нелюдських мук. Вони забрали у нас не тільки наші життя, землю та багатства. ВДУМАЙТЕСЯ, ЯКЩО МОЖЕТЕ ДУМАТИ: вони вкрали нашу історію, вкрали календар, наші свята, вкрали наше літочислення, вкрали нашу мову і наш алфавіт. Вони вкрали навіть назву нашого народу — РОСІЯНИ (!) замінивши його на росіян і радянських. Єдине, що вкрасти не змогли — НАШУ ВІРУ. Вона з нами, Бог з нами, а це означає, що МИ ВОСКРЕСНЕМО З МЕРТВИХ!