Наш мозок сприймає те, що відбувається уві сні з тією ж серйозністю, що і наяву. Адже якщо людині сниться, що він пересуває меблі, то, прокинувшись, він буде почувати себе втомленим. Подібна взаємозв’язок і спонукала вчених мужів серйозно зайнятися вивченням сновидінь.
В кінці 30-х років англійські нейрофізіологи Луміс, Хабарт і Девіс розробили першу класифікацію стадій сну, яка спиралася на свідчення електроенцефалографії (до голови випробуваного прикладаються датчики, які фіксують коливання потенціалів у кілька тисячних Вольта). Так, наприклад, альфа-ритму (спокійне, розслаблене неспання з закритими очима) відповідають одні свідчення, а якщо людина зосередився, прилад фіксує частий, стрімке бета-ритм.
Англійці зафіксували п’ять стадій сну: стадія А — розслаблення, потім стадія В — дрімота, або поверхневий сон, стадія С — сон вже справжній, але ще не глибокий (прилад зображує групи хвиль, так звані «сонні веретена»), стадія D — сон середньої глибини і E — найглибший сон.
У 1950 році наукові співробітники Чиказького університету з’ясували, що у сплячих в середньому по п’ять разів за ніч з’являються швидкі рухи очей. Такі періоди назвали БДГ – або REM-фазою (Rapid eyes movements). Ці рухи спостерігалися у фазі швидкого сну. Виявилося, що вони пов’язані зі сновидіннями.
85% тих, кого будили під час швидкого сну, зазвичай повідомляли, що тільки що бачили сон, і могли розповісти його зміст. За час середнього нічного відпочинку, триває 8 годин, ми проводимо в БДГ-фазі приблизно півтори години, після чого настає стадія повільного сну, в якій сновидіння теж іноді бувають, але не такі виразні та яскраві.
Часто саме на стадії самого глибокого сну сняться кошмари, і немає сил ні покликати на допомогу, ні втекти, ні навіть поворухнути рукою чи ногою. У психологів є своє пояснення такої безпорадності. Виявляється, якщо в такий момент прокинутися, то поворухнутися і наяву вдасться лише через пару секунд! Адже в глибокій фазі сну, коли сниться кошмар, людина практично нерухомий, і всі м’язи його максимально розслаблені.
Правда, як вважають фахівці з вивчення сновидінь, бачити уві сні кошмари не так вже погано. Справа в тому, що мозок реагує на них викидом у кров хімічних речовин, які допомагають впоратися зі стресами і знайти висновку на багатьох неприємних реальних ситуацій.
Швидкі рухи очей спостерігаються у всіх сплячих, тому можна з упевненістю сказати, що сни бачить кожна людина, просто не всі можуть згадувати сновидіння.
Наш організм реагує на переживання, побачені в сні: може частішати пульс, змінюватися тиск, дихання стає заплутаним. У тварин, наприклад, кішок і собак (у них також зафіксовано швидкі рухи очей) реакція на сновидіння виявляється ще виразніше.
Багато хто напевно помічали, як спляча собака рухає лапами, іноді навіть дзявкає. Будь-яка людина також рухається у сні — перевертається, змінює пози. В середньому він здійснює 22-25 рухів за ніч.
Деякі люди з підвищеною збудливістю ходять уві сні по дому і навіть можуть відправитися на прогулянку. Їх зазвичай називають лунатиками, хоча фази Місяця тут не грають ніякої ролі. Лунатизмом ходіння уві сні стали називати, можливо, тому, що подібні прогулянки люди могли частіше спостерігати при світлі місяця. Більш точна назва цього явища — сомнамбулізм (від лат. Comnus — сон і ambulo — ходжу).
Джерело: http://sebat.org.ua/
