Веб-сервер Nginx менш ніж за десять років пройшов шлях від аматорського розробника проекту Ігоря Сисоєва до компанії, яку для угоди з американською F5 оцінили майже в 26 річних виторгів. Що в її технології приваблює клієнтів — Netflix, Facebook, Apple, «Яндекс» і тисячі інших?
У 2012 році старший партнер і співзасновник фонду венчурного фонду Runa Capital Сергій Білоусов в інтерв’ю Forbes припускав, що через десять років невелика на той момент компанія Nginx зможе вийти на оборот в $1 млрд. Прогноз поки не збувся, але Nginx — світовий лідер ринку веб-серверів — на шляху до великої мети: сервісом користуються корпоративні гіганти масштабу Netflix, Airbnb і Instagram, а в сукупності його технології закладені в логіку роботи 60% з 100 000 найбільш відвідуваних сайтів планети. 11 березня 2019 року проект, заснований російськими програмістами, за $670 млн придбала американська компанія F5 Networks. Forbes разом із засновниками і інвесторами Nginx, і експертами згадав шлях компанії від аматорської розробки до великого бізнесу і дізнався, що буде з технологією під крилом нового власника.
Від хобі до світової гегемонії
Ідею Nginx Ігор Сисоєв придумав у вільний від основної роботи час. Програміст в «Рамблері», код за веб-сервера він взявся на початку 2000-х. Інтернет оживав після вибуху «міхура доткомів» і «дуже швидко зростав, правда, сайти працювали з перебоями», згадує Сисоєв в інтерв’ю Forbes.
Більшість ресурсів на той момент працювали на веб-сервері Apache — програма, написана групою американських студентів. Вона дозволяла розподілити навантаження на сайт так, щоб їм могло одночасно користуватися велика кількість відвідувачів. Однак Apache був розрахований всього на пару тисяч відвідувачів одночасно. Користувачі могли запускати сотні різних процесів: хтось- завантажувати медіа-файли, хтось- відкривати сайт і залишати у вкладці, — але кожен з процесів займав великий обсяг пам’яті на сервері. Щоб дати підключення іншим відвідувачам, доводилося задіяти додаткові сервера.
Через зростання навантаження підключення ставало більш повільним й менш надійним: при раптових сплесках трафіку сайт «падав», а для відновлення роботи потрібні годинник або навіть дні. Вирішення проблеми були дуже дорогими і ненадійними, згадує Сисоєв.
Альтернативу їм він і вирішив створити у вільний від роботи в «Рамблері» час. Веб-сервер, що отримав назву Nginx, також міг запускати кілька процесів паралельно, але при цьому перерозподіляти навантаження так, щоб обслуговувати до 10 000 запитів одночасно. Цей результат забезпечував фіксований обсяг пам’яті всіх веб-серверів, який не залежав від кількості підключень.
Код Сисоєв виклав на власний сайт. Продукт швидко помітили потенційні клієнти — невдовзі ним почали користуватися популярні ресурси, наприклад, сайти знайомств Rate. її і Mamba, а також музичний портал «Звуки.ру». Творцеві сервісу стало важко самотужки справлятися з підтримкою програми, і в 2011-му він звільнився з «Рамблера», і разом з колишнім колегою Максимом Коноваловим і співробітником «Комстар-ОТС» Андрієм Алексєєвим заснував компанію Nginx.
Мережа ніби зачекалася альтернативи Apache — зростання популярності проекту був лавиноподібним: вже в 2012-му приблизно чверть із 200 млн самих відвідуваних сайтів планети перейшли з Apache на Nginx. Серед користувачів програми виявилися і міжнародні корпорації, наприклад, Netflix і Facebook, і російські ІТ-гіганти, наприклад, «Яндекс» і «ВКонтакте».
Станом на початок 2019 року Nginx обігнав Apache у всіх топових сегментах: за оцінкою W3Techs, софт від російських розробників використовують 59% з топ-1000 найпопулярніших у світі сайтів, 67% — з топ-10000 і 50% — з мільйона ресурсів-лідерів по відвідуваності. Частка інших веб-серверів знижується рік від року. І хоча поки у всьому інтернеті Nginx використовують 41% проти 44%, які працюють на Apache, вже до кінця року пропорція зміниться на користь проекту від команди Сисоєва, прогнозує старший інвестиційний менеджер Runa Capital Костянтин Виноградов.
Як програміст зумів заробити мільйон доларів на хобі
Від open source до монетизації
«80% обороту, який знаходиться в діапазоні $0,5-1 млн, компанії приносить технічна підтримка Nginx, і можливості росту тут, швидше за все, невеликі. 20% — розробка версій програми для конкретних замовників, серед яких Netflix, велика телекомунікаційна компанія і урядова структура», — розповідав Forbes співзасновник та операційний директор Nginx Максим Коновалов в 2012 році.
З тих пір компанія багато зробила для того, щоб Nginx розвивався не тільки як open source, але і як комерційний проект. Для розвитку бізнесу, команда в першу чергу вирішила вбудувати в програму додаткові можливості: Nginx Plus брав трафік, впроваджував засоби захисту, а потім перенаправляв трафік на сервери додатків. «Щоб забезпечити підприємствам можливість масштабування в інтернеті, в 2012 році ми почали працювати над комерційним рішенням Nginx і в кінці серпня 2013 року запустили його як Nginx Plus, — розповідає Сисоєв. — Цей продукт, створений та підтримується командою інженерів на чолі з моїм партнером Максимом Коноваловим, донині забезпечує понад 90% наших доходів».
На прохання Forbes засновники Nginx розкрили виторг компанії за 2018 рік — показник склав $26 млн, що на 65% більше, ніж у 2017-м. Таким чином, проект запрацював в минулому році до 25,8 рази менше суми угоди з F5.
Ключовий критерій привабливості Nginx як об’єкта для поглинання — затребуваність програми в ІТ-екосистемах великих компаній. «Тепер у нас тисячі клієнтів. Більше 150 компаній з рейтингу Forbes Global 2000 (рейтинг найбільших публічних компаній світу — прим. ред.) використовують платну версію Nginx Plus для доставки своїх додатків. Ці неймовірні цифри були досягнуті менш ніж за шість років», — пишається Сисоєв.
На Nginx працюють майже всі звичні масової аудиторії популярні сайти, крім ресурсів Microsoft і Google, — Facebook, Instagram, Netflix, Apple, «Яндекс», «ВКонтакте» і багато інших, перераховує Виноградів з Runa Capital.
При цьому не всі великі клієнти користуються Nginx Plus, підкреслює інвестор: наприклад, Facebook працює з безкоштовною версією продукту. «У Facebook і так величезний штат своїх розробників, які самостійно кастомизировали веб-сервера Nginx. Таким інтернет корпораціям немає сенсу купувати платні версії», — вважає керуючий партнер і засновник російського хостинг-провайдера RUVDS Микита Цаплін.
Серед відомих платних клієнтів Nginx — фотосервіс Adobe Photoshop, видання BuzzFeed, сервіс знижок Groupon, система управління сайтом WordPress і нідерландський фінансовий конгломерат ING Group, додає Виноградов. Вартість Nginx Plus становить від $2500 до $5000. За фактом підписка обходиться дорожче, бо зазначені суми клієнти платять за «примірник» — копію софта, який працює на одному фізичному або віртуальному сервері. Більшості клієнтів потрібно від двох і більше передплат, щоб забезпечити безперебійну роботу сайтів з високим навантаженням. Деталі угод з партнерами компанія не розкриває.
Від $3 млн до $670 млн
За вісім років існування Nginx як бізнесу компанія залучила понад $100 млн інвестицій. Першим і найважливішим для розвитку проекту інвестором став Сергій Білоусов з Runa Capital. Він не просто вклав в компанію кошти, а ще і переконав засновників у перспективи їх власного продукту. Саме під впливом Білоусова Сисоєв, Коновалов і їх команда пішли з попередніх місць роботи. Також менеджер Runa привів у компанію колишнього віце-президента американської Red Hat Гаса Робертсона — аж до угоди з F5 той обіймав Nginx позицію генерального директора.
У першому раунді інвестицій в 2011 році разом з Runa також брали участь фонди e.ventures і MSD. В сукупності вони вклали $3 млн і отримали трохи більше 35% часткою Nginx. Ще 15-20% тоді залишили на опціони співробітникам, решту становили частки засновників.
Пізніше основним інвестиційним партнером Nginx став американський венчурний фонд NEA. У 2013-му, 2014-му і 2017-му роках фонд вклав в компанію $10 млн, $20 млн і $14 млн відповідно. У 2016-му ще $14 млн Nginx залучив від Telstra і Blue Cloud. Останній раунд пройшов в 2018 році: венчурне підрозділ Goldman Sachs і NEA вклали в компанію $43 млн.
Ці ресурси дозволили Nginx вирости з компанії десяти програмістів, тулилися в московському офісі, на глобального гравця з офісами в Сінгапурі, США та Ірландії. 250 співробітників проекту тепер займаються не тільки писанням коду, але і продажами, маркетингом, техпідтримкою і управлінням продуктами.
F5 — компанія з річною виручкою в $2,2 млрд — вийшла на Nginx в кінці 2018 року, «щоб обговорити можливе партнерство», згадує Коновалов. «У Nginx виявилося безліч комплементарних функцій, щоб перетворити це [партнерство] у щось більше», — додає він.
В результаті за кілька місяців сторони домовилися про параметри угоди. За $670 млн F5 викупила всі акції Nginx, в тому числі ті, що належали Runa Capital. Наскільки успішним для фонду вийшов вихід з проекту, представники Runa не розкрили. Засновники Nginx також не коментують деталі угоди.
Паливо для ІТ: російський стартап Brandquad привернув 187,5 млн рублів
Від незалежності до синергії
F5 Networks — лідер на ринку рішень балансування навантажень сайтів і прискорення додатків, її технології близькі за завданнями з продуктом Nginx Plus. «Поки занадто рано обговорювати конкретні плани щодо майбутніх спільних продуктів», — відзначає Максим Коновалов. За його словами, угода може наблизити F5 «до вирішення завдання, з якою стикаються багато клієнтів Nginx». «Більшість компаній мають несумісні сервіси і додатки від різних постачальників. Це небезпечно: ними важко керувати, що призводить до нестабільному середовищі. Всі додатки повинні бути захищені від такого ризику і при цьому залишатися керованими для масштабування у великих і складних середовищах», — пояснює співзасновник Nginx.
І Nginx, і F5 будуть корисні один одному — у компаній є абсолютно нові для іншої сторони угоди галузі знань, упевнений він: «Nginx — лідер на ринку веб-серверів і кешування контенту, а також новатор в області інтерфейсів API і Kubernetes, в яких F5 історично не мав компетенції. F5 ж принесе свій досвід в області безпеки додатків, захисту від ботів і DDoS-атак».
За умовами договору, F5 не стане закривати вихідний код Nginx, продовжить підтримувати команду розробників і збереже ліцензію на використання платних продуктів і бренд Nginx. «У довгостроковій перспективі ми очікуємо збільшення інвестицій у розробку відкритого вихідного коду і розширення співтовариства програмістів, які будуть доповнювати і розвивати», — стверджує Ігор Сисоєв.
Коли корпорації купують лідируючі проекти в індустрії, закривати код зовсім не є необхідною умовою для реалізації стратегії, міркує директор з інвестицій міжнародного венчурного фонду Maxfield Capital Олексій Тукнов. «Інтерес, звичайно ж, не тільки прямий фінансовий, але і синергитический, в тому числі і в платному розширення функціоналу за рахунок продуктів корпорацій», — пояснює експерт. Приклади, коли проекти з відкритим кодом знаходили ефективну модель монетизації, не так вже й рідкісні, зазначає він: один з найвідоміших кейсів — Mozilla Foundation (розробник браузера Firefox), організація монетизировала вбудований пошук через контракти з Google і Yahoo, які оцінюються в кілька сотень мільйонів доларів на рік. Інший приклад — відкрита операційна система Red Hat, яку IBM купила за $34 млрд.
Втім, повторити унікальну історію успіху Nginx під силу далеко не кожному проекту, говорить Костянтин Виноградів з Runa Capital. «Багато компаній хочуть розвиватися по подібній траєкторії, але мало у кого виходить. По-перше, команда засновників мала феноменальними технічним компетенціями, за рахунок яких Ігор [Сисоєв] і його партнери побудували видатний продукт. По-друге, засновники мали по-справжньому глобальні амбіції», — підсумовує інвестор.
Взято з Forbes, автор Катерина Кинякина
