Нове дослідження показує, що генетична спадщина мисливців-збирачів, які жили в Європі понад 10 000 років тому, пов’язана зі значно вищою ймовірністю дожити до 100 років. Дослідники з Болонського університету проаналізували геноми понад 1100 людей, у тому числі 333 італійських довгожителів, і виявили чітку кореляцію між довголіттям і західним походженням мисливців-збирачів (WHG).
Перевага WHG: збільшує ваші шанси на довголіття на 38%
Дослідження показує, що навіть невелике збільшення походження WHG приблизно на одне стандартне відхилення збільшує шанси дожити до 100-річчя на 38%. Цей висновок важливий, оскільки він свідчить про те, що гени доземлеробського населення Європи все ще мають вимірний вплив на сучасні результати здоров’я.
Чому це важливо? Тривалість життя людини є складною ознакою, але визначити конкретні генетичні компоненти було важко. Це дослідження показує, що довголіття — це не просто сучасний спосіб життя; вона глибоко вкорінена в нашому доісторичному минулому. Популяція WHG процвітала в період різких змін клімату, і цілком можливо, що генетичні варіанти, призначені для виживання в цих умовах, тепер сприяють подовженню тривалості життя.
Контрастне походження: ямна культура та довголіття
Дослідники також відзначили цікавий контраст: ДНК пастухів Ямної — групи, яка прибула до Європи в бронзовий вік — показала невеликий негативний зв’язок із довголіттям у жінок. Це свідчить про те, що деякі риси предків, хоча й адаптовані, можуть більше не бути корисними в сучасних умовах.
Ширший контекст: Перехід до неоліту (перехід до землеробства) приніс нові патогени, щільніше населення та інший спосіб життя. Пізніші групи предків могли розвинути генетичні адаптації до цих умов, але ці адаптації можуть сприяти запаленням і віковим захворюванням сьогодні.
Роль запалення та стародавнього імунітету
Дослідження показує, що походження WHG може бути захисним завдяки стародавнім генетичним варіантам, які сприяють стійкості до стресів раннього життя людини. Навпаки, пізніші популяції могли розвинути прозапальні імунні відповіді, які були корисними в минулому, але тепер сприяють хронічному запаленню, головному фактору зниження, пов’язаного з віком.
«Наш аналіз… вперше показує, що столітні люди демонструють сильніший зв’язок із походженням WHG», – підсумовують дослідники. «Ми припускаємо, що варіанти, пов’язані з цією ознакою, могли бути введені в генофонд Італії в дуже давні часи».
Точні механізми цього ефекту залишаються невідомими, але результати підкреслюють, що наша генетична історія — це більше, ніж просто цікавість: вона активно впливає на наше здоров’я та тривалість життя в сьогоденні.
По суті, це дослідження демонструє, що гени, які ми успадковуємо від наших далеких предків, все ще можуть кардинально змінити хід нашого життя, підкреслюючи глибокий зв’язок між біодемографічною історією та сучасним здоров’ям.
