Середньовічне місто, колись жвавий торговий центр на Шовковому шляху, було знайдено затопленим під водами озера Іссик-Куль на північному сході Киргизстану. Місце, ідентифіковане як втрачене село Тору-Айгир, ймовірно, було зруйноване катастрофічним землетрусом у 15 столітті, в результаті чого воно затонуло під водою. Відкриття дає рідкісне уявлення про мультикультурне середньовічне суспільство та раптові руйнівні сили, які змінили регіон.
Загублений центр на Шовковому шляху
Озеро Іссик-Куль, одне з найглибших і найбільших альпійських озер у світі, давно носить чутки про втрачені поселення. Недавні експедиції під керівництвом археологів з Киргизстану та Росії підтвердили існування великого міського центру, який зберігся у напрочуд хорошому стані. Місто процвітало як ключова зупинка на Шовковому шляху, що з’єднує Схід і Захід, перш ніж раптово було покинуто після руйнівного землетрусу.
Підводні археологічні роботи були зосереджені на чотирьох занурених місцях поблизу північно-західного берега озера, глибиною від 3 до 13 футів. На цих територіях знайдено залишки будівель з обпаленої цегли, в тому числі жорна, що вказують на переробку зерна, обвалені кам’яні конструкції, залишки дерев’яних брусів. Вважається, що одна з будівель, прикрашена зовнішнім декором, була мечеттю або медресе, що підкреслює зростаючий вплив ісламу в пізньому середньовіччі.
Перехід до ісламу та культурне розмаїття
До 13-го століття Тору-Айгір був плавильним котлом вірувань, де тенгріанське язичництво, буддизм і несторіанське християнство співіснували поряд із новоствореними ісламськими громадами. Проте запровадження ісламу Золотою Ордою докорінно змінило характер міста. У міру того, як торговельні шляхи переходили до регіонів, де переважали мусульмани, Тору-Айгір все більше тяжів до ісламських купців і культури.
Цей перехід підтверджується відкриттям великого мусульманського кладовища площею приблизно 14 акрів. Знайдені останки були звернені до Мекки, що є стандартною ісламською практикою поховання. Це кладовище XIII століття свідчить про швидке поширення ісламу в регіоні після монгольських завоювань.
Раптова катастрофа та збережені останки
Землетрус, який затопив Тору-Айгір, ймовірно, був катастрофічним, порівнянним з руйнуванням Помпеї. Раптовість катастрофи дозволила зберегти міські споруди та артефакти в підводній капсулі часу. Дослідники також знайшли непошкоджену середньовічну кераміку, включаючи великий hum контейнер для води, який планується знайти під час майбутніх експедицій.
Також були проаналізовані цегляні будівлі та керни осадових відкладень, щоб реконструювати розвиток міста в часі. Команда виявила, що Тору Айгір був процвітаючим торговим центром до свого занепаду, із доказами різноманітної економічної діяльності, включаючи сільське господарство, торгівлю та релігійні практики.
Відкриття Тору-Айгіра проливає нове світло на культурну динаміку Шовкового шляху та крихкість середньовічних міських центрів. Раптове руйнування міста служить яскравим нагадуванням про стихійні лиха, які сформували історію, і культурні зрушення, які змінили суспільства.
