Мозок – це м’яз: як активність, а не генетика, визначає нашу долю в боротьбі з деменцією

Ми всі чули про генетичну схильність до деменції. Той факт, що якщо у сім’ї є випадки хвороби Альцгеймера чи інших когнітивних розладів, то у нас така доля. І, звичайно, це лякає. Але що робити, якщо я скажу вам, що ця генетика є лише одним із факторів, і, що ще важливіше, ми самі можемо впливати на здоров’я нашого мозку?

Мій інтерес до цієї теми не виникає випадково. Кілька років тому моя бабуся почала показувати перші ознаки когнітивного занепаду. Сім’я завжди говорила про “хворобу” – спадкову схильність, і ми практично примирилися з неминучим. Але, спостерігаючи за нею, я почав помічати, що її стан безпосередньо пов’язаний з її діяльністю. Чим більше вона займалася психічною діяльністю, вирішила кросворди, грала настільні ігри, тим краще вона відчувала. І навпаки, періоди неробства та соціальної ізоляції призвели до погіршення пам’яті та плутанини.

Ця особиста історія змусила мене подумати: що робити, якщо мозок – це не просто орган, який заздалегідь визначений генетикою, а скоріше м’язом, який потребує постійної підготовки? І якщо так, то які вправи нам потрібно робити, щоб зберегти це в тоні?

Чому активність є найкращим другом мозку

Професор клінічної нейроанатомії Роксі Карара в його роботі підкреслює ключову роль кровотоку у підтримці здоров’я мозку. Кожного разу, коли ми вирішуємо проблему, область мозку, відповідального за його впровадження, потребує більше крові. Цей процес не тільки забезпечує мозку необхідних поживних речовин, але й допомагає йому позбутися від токсинів. Гнучкість стін суден відіграє тут вирішальну роль.

Але що відбувається, коли ці стіни втрачають еластичність? Генетика, високий кров’яний тиск, холестерин, діабет, куріння та погане харчування – все це може призвести до їх потовщення, що ускладнює приплив крові та зниження ефективності мозку.

І тут головоломки, кросворди, настільні ігри та інші форми психічної діяльності вступають у гру. Вони стимулюють приплив крові в різних ділянках мозку, навіть у тих, які можуть бути трохи пошкоджені. Це своєрідна «тренування» для судин, що допомагає їм залишатися гнучкими та підтримувати нормальну функцію мозку.

Більше, ніж просто навчання: психологічна криниця та соціальна діяльність

Але справа не лише у фізіології. Карара також наголошує на психологічних перевагах психічної діяльності, особливо для людей похилого віку. Головоломки та інші заняття дають відчуття досягнення, що сприяє добру. І зробити їх в компанії інших людей, може зменшити самотність, що, як це справедливо зазначає, -це “жахлива річ для хвороб, пов’язаних з віком”.

Я повністю згоден з цим. Запам’ятайте свою бабусю. Окрім вдосконалення когнітивних функцій, заняття в клубі кросвордів шанувальники дали їй відчуття спільноти та приналежності. Вона відчувала себе необхідною і затребуваною, що, звичайно, позитивно вплинуло на її емоційний стан.

Мій особистий досвід: від кросвордів до танців

Я не обмежений лише головоломок. Я намагаюся диверсифікувати свою психічну діяльність. Я читаю книги, вивчаю іноземні мови, відвідую лекції та семінари. Але найцікавішим для мене відкриття було танці.

Так, танці! Вони поєднують фізичні навантаження, координацію рухів та необхідність запам’ятовувати послідовність кроків. Це справжній “симулятор” для мозку, який включає багато областей одночасно.

Я помітив, що після танців я відчуваю себе більш зібраним і уважним. Моя пам’ять покращилася, і здатність концентруватися стала вищою.

Поради щодо підтримки здоров’я мозку:

Виходячи з моїх спостережень та досвіду, я можу дати кілька порад щодо збереження здоров’я мозку:

  • Контактно займається психічною діяльністю. Вирішіть головоломки, читайте книги, вивчайте іноземні мови, відвідують лекції та семінари.
  • Запроньте свою психічну діяльність. Не обмежуйтесь лише одним типом діяльності. Чим більше ділянок мозку ви використовуєте, тим краще.
  • Не забувайте про фізичні навантаження. Займайтеся спортом, ходити на свіжому повітрі, танцювати.
  • Підтримка соціальних зв’язків. Спілкуйтеся з друзями та родиною, беріть участь у публічних заходах, приєднуйтесь до клубів інтересів.
  • Спостерігайте за здоровим способом життя. Їжте правильно, поспіть достатньо, уникайте шкідливих звичок.
  • Вивчіть нове. Ніколи не припиняйте вчитися. Чим більше ви знаєте, тим краще.
  • Бути цікавим. Задайте питання, шукайте відповіді, вивчайте навколишній світ.

Генетика – це не речення, а дзвінок

Я не заперечую, що генетика відіграє роль у розвитку деменції. Але я переконаний, що вона не є реченням. Ми не можемо змінити свою генетичну схильність, але можемо змінити спосіб життя.

Ми можемо тренувати свій мозок, підтримувати його в хорошій формі, захищати його від шкідливих факторів. І тоді, навіть якщо у нас є генетична схильність до деменції, ми зможемо затримати її наступ або навіть уникати її взагалі.

Моя бабуся – найкращий доказ цього. Незважаючи на “хворобу” в сім’ї, вона прожила довге і активне життя, зберігаючи ясність розуму та добрий настрій до старості. І я впевнений, що її секрет є постійною діяльністю та позитивним ставленням до життя.

Висновок: Інвестуйте у свій мозок – це найкраща інвестиція

Здоров’я мозку – це не лише відсутність когнітивних порушень. Це здатність чітко мислити, вивчати нове, приймати рішення та насолоджуватися життям. І це те, що ми можемо заощадити та вдосконалити, інвестуючи в наш мозок.

Пам’ятайте, мозок – це м’яз. Чим більше ви її тренуєте, тим сильніше це стає. І чим сильніше ваш мозок, тим краще ви можете впоратися з проблемами життя. Тому не чекайте, поки не стане пізно. Почніть тренувати свій мозок прямо зараз!