Дослідники вперше задокументували використання коровами гнучких, багатофункціональних інструментів, поведінка, яка раніше вважалася рідкістю навіть серед приматів. Результати, опубліковані в журналі Current Biology, показують, що швейцарська бура корова на ім’я Вероніка навмисно маніпулює предметом (щіткою для палуби), щоб подряпати різні частини свого тіла, використовуючи різні техніки та вибираючи відповідні особливості інструменту для кожного завдання.
Експеримент і результати
Дослідження, проведене доктором Алісою Ауерсперг і доктором Антоніо Осуна-Маскаро з Ветеринарного університету у Відні, включало контрольовані випробування, під час яких Вероніці давали щітку для палуби. Дослідники помітили, що вона постійно вибирала різні кінці щітки — щетину для широких ділянок, наприклад спини, і гладку ручку для більш чутливих ділянок нижньої частини тіла.
Ключовим спостереженням було не тільки те, що вона використовувала інструмент, але і як* вона ним користувалася. Вероніка регулювала свої рухи: різкі, широкі помахи для спини та повільні, контрольовані рухи для живота. Це демонструє розуміння можливостей інструменту та фізичних вимог до різних завдань чесання.
Чому це важливо?
Це відкриття кидає виклик давнім уявленням про інтелект сільськогосподарських тварин. Десятиліттями велику рогату худобу, як і багатьох інших сільськогосподарських тварин, недооцінювали з точки зору когнітивних здібностей. Дослідження показує, що ці недооцінки можуть бути результатом недостатнього моніторингу, а не фактичних обмежень.
«Результати підкреслюють, що припущення щодо інтелекту сільськогосподарських тварин можуть відображати прогалини у спостереженні, а не фактичні когнітивні межі», — каже доктор Ауерсперг.
Дослідники підкреслюють, що хоча використання інструментів є егоцентричним (спрямованим на власне тіло), воно демонструє рівень гнучкості, який рідко можна побачити за межами людей і шимпанзе. Той факт, що Вероніка мусить маніпулювати інструментом ротом — фізичне обмеження — одночасно адаптуючи свій хват і рухи відповідно, ще більше підкреслює складність її поведінки.
Об’єкт дослідження: унікальна корова
Вероніка не є типовою сільськогосподарською твариною; вона живе як компаньйон з органічним фермером Вітгаром Вігелем, який помітив її саморозчісування більше десяти років тому. Це довгострокове спостереження відіграло вирішальну роль у мотивації наукового дослідження.
Наслідки цього відкриття величезні. Якщо одна корова здатна демонструвати такий рівень маніпулювання інструментами, це ставить під сумнів когнітивний потенціал інших сільськогосподарських тварин і етику ставлення до них як до суто утилітарних ресурсів.
На завершення це дослідження надає переконливі докази того, що велика рогата худоба здатна до більш складних думок і поведінки, ніж вважалося раніше. Результати відкривають нові напрямки для дослідження інтелекту тварин і змушують нас переглянути наші стосунки з тваринами, які нас підтримують.
