Вчені виявили специфічний мозковий механізм — градієнт нейронної активності, — який визначає, як ми сприймаємо нове та знайоме середовище. Це відкриття проливає світло на те, чому плутанина часто є ранньою ознакою нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера, і може допомогти в ранній діагностиці.
Як мозок визначає знайомство
Дослідження, опубліковане в Nature Communications, використовувало сканування мозку та віртуальну реальність, щоб спостерігати, як мозок реагує на дослідження. Вчені виявили, що гіпокамп, ключовий регіон, відповідальний за пам’ять і навігацію, містить «регулятор» активності. Одна частина гіпокампу активно реагує на місця, де ми вже були, а друга – на щось нове.
Справа не лише в запам’ятовуванні орієнтирів. Гіпокамп — це не просто карта; це система, яка розрізняє відоме і невідоме, від генеральних планів міста до точного розташування ключів. Градієнт між цими областями дозволяє мозку переходити від широкого просторового сприйняття до детального запам’ятовування.
Новизна проти пам’яті: градієнтний підхід
Попередні дослідження дали суперечливі результати щодо обробки новизни в гіпокампі. Це дослідження частково вирішує цю плутанину, демонструючи, що відповідь є не локалізованою, а скоріше *градієнтною». Мозок має не лише «центр новизни» чи «центр знайомства» — він має спектр.
Кора головного мозку, головний центр вищого мислення, також демонструє подібний градієнт, де центральні області віддають перевагу знайомству, а зовнішні — новизні. Ця організація допомагає мозку адаптуватися, зосереджуючись на нових деталях під час дослідження, а потім інтегруючи їх у існуючі системи пам’яті для майбутньої навігації.
Чому це важливо для деменції
Області мозку, відповідальні за цей градієнт новизни-знайомості, одні з перших постраждали від хвороби Альцгеймера. Обидва кінці спектра гіпокампу однаково вразливі на ранніх стадіях, що означає, що сплутаність свідомості та дезорієнтація часто є першими помітними симптомами.
Епізодична пам’ять, запам’ятовування конкретних подій, також тісно пов’язана з цією системою навігації. Оскільки епізодична пам’ять також порушується на ранніх стадіях хвороби Альцгеймера, механізм градієнта може допомогти пояснити, чому дезорієнтація є такою частою на ранніх стадіях.
«Якщо ви хочете підвищити здатність людей бути незалежними, вам потрібно, щоб вони могли відвідувати нові місця та розуміти нові речі», — каже Зіта Патаї, когнітивний нейробіолог.
Розуміння того, як мозок кодує просторову новизну, може призвести до вимірних біомаркерів для раннього виявлення деменції. Це дослідження підкреслює фундаментальний зв’язок між навігацією, пам’яттю та погіршенням когнітивних функцій.
