Пігмент, відповідальний за червоне волосся, веснянки та чутливість до сонця, може мати неочікувану суперсилу: нейтралізувати токсичні накопичення всередині клітин. Нове дослідження показує, що феомеланін, оранжево-червоний пігмент, який міститься у волоссі та пір’ї, може перетворювати надлишок цистеїну (амінокислоти, яка стає шкідливою у високих концентраціях) у нешкідливу та навіть корисну речовину.

Проблема з цистеїном

Цистеїн необхідний для життя, але коли накопичується понад безпечний рівень, він спричиняє окислювальне пошкодження — ключовий фактор старіння та хвороб. Це пошкодження виникає через те, що цистеїн може реагувати з киснем, утворюючи нестабільні молекули, які атакують клітини. Організм повинен ретельно підтримувати баланс цистеїну, і вироблення феомеланіну є одним із природних способів зробити це.

Як допомагає феомеланін

Вчені досліджували зебрових в’юрків, щоб зрозуміти, як працює феомеланін. Самці, які були не в змозі виробляти пігмент, показали значно більшу окисне пошкодження при харчуванні з високим вмістом цистеїну порівняно з тими, які могли його виробляти. Це говорить про те, що феомеланін діє як свого роду «сміттяр», поглинаючи надлишок цистеїну і перетворюючи його в пігмент.

Варто відзначити, що самки в’юрків природним чином не виробляють багато феомеланіну і не зазнали суттєвого впливу блокування його виробництва. Це підтверджує думку про те, що переваги зумовлені самим пігментом.

Люди і феомеланін

Люди з рудим волоссям є носіями генетичних варіантів, які збільшують вироблення феомеланіну. Пігмент зосереджений у таких областях, як губи, соски та статеві органи, а також у волоссі та шкірі. Хоча більш високі рівні феомеланіну пов’язані з підвищеним ризиком розвитку меланоми, це нове дослідження припускає, що генетичний потяг до його виробництва, можливо, розвинувся для захисту клітин від токсичності цистеїну.

«Ці результати демонструють, що феомеланін відіграє фізіологічну роль: запобігає токсичності надлишку цистеїну», — пояснюють автори дослідження.

Чому це важливо?

Справа не тільки в рудих. Механізм, за допомогою якого феомеланін нейтралізує цистеїн, може бути застосований до інших організмів, допомагаючи нам зрозуміти, як тварини розвивали забарвлення, контролюючи при цьому внутрішню токсичність. Це також викликає питання про те, чому цистеїн накопичується легше в деяких людей, ніж в інших, потенційно пов’язуючи дієту, навколишнє середовище та генетичну схильність до здоров’я клітин. Зрештою, ці висновки можуть допомогти розробити стратегії запобігання окисному пошкодженню будь-кому, а не лише людям зі світлою шкірою та вогняними пасмами.