Хоча самотність є звичайним людським переживанням, його впливом геть здоров’я мозку тривалий час було предметом наукових дискусій. Нещодавні дослідження допомагають прояснити найважливішу відмінність: хоча почуття самотності може погіршити вашу пам’ять, воно не є тотожним розвитку деменції.
Визначення термінів: когнітивні порушення проти деменції
Щоб зрозуміти останні результати досліджень, необхідно розмежувати два терміни, які часто — часто помилково — використовують як синоніми:
- Когнітивні порушення: Загальне уповільнення або ослаблення ментальних функцій, таких як пам’ять, концентрація уваги або обробка мовної інформації. Це може бути тимчасовим станом чи наслідком різних чинників життя.
- Деменція: «Узагальнюючий термін» для кількох прогресуючих неврологічних станів (таких як хвороба Альцгеймера), які викликають значну втрату пам’яті, сплутаність свідомості та поступову втрату незалежності.
Головний висновок останніх досліджень полягає в тому, що ви можете відчувати когнітивні порушення, так і не дійшовши до стадії деменції. Змішання цих понять може викликати невиправдану тривогу як у пацієнтів, так і в їхніх сімей.
Дослідження: спостереження за 10 000 дорослих
Нове дослідження, опубліковане в журналі Aging and Mental Health, дає нове розуміння цього взаємозв’язку. Дослідники протягом шести років спостерігали за більш ніж 10 000 дорослих людей (віком від 65 до 94 років). На момент початку дослідження всі учасники були здоровими, самостійними і не мали ознак деменції.
Результати виявили неоднозначну реальність:
1. Самотність пов’язана з проблемами пам’яті: Існує чітка кореляція між почуттям самотності та труднощами з пам’яттю.
2. Самотність не дорівнює деменції: Дослідження не виявило доказів того, що самотність безпосередньо викликає розвиток самої деменції.
Складність поняття «соціальне здоров’я»
Розібратися у взаємозв’язку між розумом і соціальними зв’язками непросто, оскільки самотність рідко існує саме собою. Існує кілька «супутніх факторів», які можуть впливати як на пам’ять, так і на настрій, що заважає вченим виділити самотність як єдину причину:
- Фізичне здоров’я: Такі стани, як діабет (що впливає на те, як мозок використовує глюкозу) та високий кров’яний тиск, можуть самостійно погіршувати когнітивні функції.
- Психічне здоров’я: Депресія тісно пов’язана як з самотністю, так і з провалами в пам’яті.
- Спосіб життя: Низький рівень фізичної активності може впливати як на соціальну активність, так і на здоров’я мозку.
Крім того, дослідження підкреслило, що самотність “суб’єктивна”. Наприклад, дослідники відзначили високий рівень самотності у Південній Європі — регіоні, який традиційно вважається місцем із міцними та тісними соціальними зв’язками. Це підкреслює, що самотність залежить не від кількості людей навколо вас, а від якості вашого зв’язку з ними.
На шляху до профілактики
Незважаючи на те, що дослідження має обмеження (наприклад, самотність розглядалося як статичний стан, а не як мінлива емоція), воно пропонує важливий напрямок для майбутньої охорони здоров’я.
Замість того щоб розглядати соціальні зв’язки як «другорядне» або другорядне питання, медичним службам слід розглянути можливість перевірки на самотність поряд з рутинним когнітивним тестуванням. Оскільки мозок має здатність до відновлення, труднощі з пам’яттю, пов’язані з соціальною ізоляцією, можуть бути оборотні, як тільки людина відчує себе більш.
Висновок
Самотність є важливим чинником, сприяючим проблемам із пам’яттю, але вона є прямою причиною деменції. Розгляд соціальних зв’язків як життєво важливого компонента профілактичної медицини допоможе захистити когнітивне здоров’я в процесі старіння.
