Кастет
Багатьом при думці про самооборону приходить в голову кастет – але не всі знають, що він включений в список зброї, оборот якого в Україні законодавчо заборонений , так як його відносять до холодної зброї. За незаконний збут кастета (це не тільки продаж, але і, наприклад, випадки, коли холодна зброя дарують) передбачена кримінальна відповідальність – як і за його незаконне виготовлення , так що, наприклад, за використання саморобного кастета можна отримати виправні роботи або тюремний термін. За придбання і носіння кастета покарання буде м’якше: тут передбачена не кримінальна, а адміністративна відповідальність . Ви можете вибрати усе для самооборони на сайті ushop.in.ua, тут кращі ціни.
ніж
Багато жертв нападів і насильства використовують як засіб самооборони ножі. Вибираючи ніж, важливо враховувати, що багато хто з них можна віднести до холодної зброї – і за них чекає не менше сувора відповідальність, ніж у випадку з кастетом. У магазині при покупці ножа повинна видаватися папір, де прописано, чому саме це не так вже відноситься до холодної зброї. Потрібно звертати увагу на довжину клинка, характеристики стали і на інші деталі . При цьому важливо розуміти, що ніж не кращий засіб самооборони по багатьох причин: Його не можна використовувати на далекій відстані, нападник може продовжити атаку, навіть якщо отримав смертельне поранення – і ви навряд чи володієте навичками ножового бою. До того ж, як у випадках Олександри Іваннікова та Тетяни Андрєєвої, використання ножа для самооборони може привести до серйозних юридичних наслідків для самої жертви.
Адвокат Алексей Паршин, который вёл дело Александры Иванниковой, отмечает, что средством самообороны может стать практически любая вещь. Вопрос стоит не в использовании того или иного предмета — даже пилочка для ногтей, палка или камень могут стать средством необходимой обороны, — а в том, как дело будет квалифицировано судом. Большую роль тут играет принцип соразмерности: оборона должна соответствовать нападению, кроме случаев, когда нападают неожиданно и есть угроза жизни защищающегося. Так как соразмерность довольно абстрактное понятие, а в законе нет конкретных указаний на допустимость тех или иных средств, каждый случай рассматривается индивидуально.
«Само по собі використання засобів самооборони у відповідній ситуації нічим не загрожує, – зазначає адвокат, – однак судді не завжди правильно кваліфікують справи. Так, використання при самообороні забороненого засобу, будь то нелегальне вогнепальну або саморобну зброю, не повинно впливати на кваліфікацію випадку, але на ділі – впливає. Важливо звертати увагу і на те, як засоби були застосовані: при використанні травматичної зброї потрібно враховувати відстань стрільби і частина тіла, в яку направлений постріл. На курсах всім бажаючим отримати ліцензію на травматичний пістолет, звичайно, пояснюють, як користуватися зброєю, щоб воно не призвело до летального результату. Але в ситуації реальної небезпеки розрахувати свій постріл аж до міліметра буває неможливо ». Адвокат також каже,
Найсерйозніші наслідки, які може спричинити самооборона, – дії обороняється кваліфікують як вбивство або умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. Так, спочатку справа Олександри Іваннікова, інтереси якої Олексій Паршин представляв в суді, розглядалося як умисне заподіяння смерті (тобто вбивство), але в підсумку воно було припинено. У схожій ситуації опинилася і ще одна підзахисна Олексія Паршина – Тетяна Кудрявцева. На жінку напали в лісі, чоловік намагався її згвалтувати. Обороняючись, Тетяна використовувала складаний ніж – удар прийшовся в область серця, що призвело до смерті нападника. Спочатку жінку звинувачували у вбивстві, але потім припинили справу, визнавши її дії необхідної самообороною.
«Використання ножа допустимо не тільки коли сам нападник використовує холодну зброю, тобто засоби відповідні, але і якщо агресор перевищує свою жертву по фізичній силі або нападників кілька», – зазначає адвокат. Тут, на думку адвоката, у жінки навіть більше шансів на вдалий результат справи: більш очевидно невідповідність фізичних сил.
На думку Олексія Паршина, основні ризики самозахисту пов’язані з тим, що правоохоронні органи вперто не бажають визнавати за людиною право на необхідну оборону – майже в усьому вони бачать умисні діяння, особливо якщо сторони знали один одного раніше: «Колонії сповнені жінок, які довгий час терпіли домашнє насильство, а в якийсь момент не витримали і в спробі захистити себе, часто в стані афекту, вбивали або травмували домашнього тирана ».