Захворювання ротової порожнини у собаки не таке вже рідкісне явище. Вони зустрічаються навіть частіше, ніж всі інші недуги. Багато в чому така ситуація обумовлена недоглядом господаря або неправильною поведінкою самого вихованця. Будь-якому власникові чотириногого варто розуміти, що таке періостит у тварини, які його симптоми й методи лікування, а також як запобігти появі неприємного недуги.
Флюс у ветеринарії називають періостит. Це інфекційне захворювання, що проявляється запаленням близько окістя. Саме слово «періостит» прийшло з грецької мови і перекладається як peri – «біля», osteon – «кістка». Тобто це запальний процес навколо кістки».
Освіта флюсу у собаки видно неозброєним оком, якщо оглянути щелепу тварини. При його появі не варто відкладати візит до ветеринара, оскільки зволікання загрожує небезпечними наслідками — деформацією щелепної кістки, випадінням зубів і навіть сепсис.
Причини хвороби
Найпершою причиною запалення ясен у собак вважається недостатня гігієна ротової порожнини. Тварині потрібно чистити зуби, а також стежити за їх здоров’ям, при появі каменю звертатися у ветеринарну клініку для своєчасного його видалення.
Флюс також може бути ускладненням інших патологій: гінгівіту, пульпіту, пародонтиту.
Однією з причин флюсу у собак вважається вторинна інфекція після видалення хворого зуба. Після оперативного втручання потрібен належний догляд за ротовою порожниною собаки, щоб не виникло зараження і не запалилася окістя.
Крім того, причиною запалення ясен у собак виступає і будь-яка травма в області морди — кісткою, камінчиками та іншими твердими та гострими предметами.
Флюс у собаки може бути:
- Серозний — виникає із-за механічної травми. Вихованець може побитися з іншою собакою або вдаритися щелепою під час гри. Це відносно легкий вид патології і, як правило, проходить без наслідків при відповідному лікуванні.
- Гнійний — цей вид флюсу діагностується в тому випадку, якщо була пропущена початкова її стадія. В окісті починає накопичуватися гній. В цьому випадку потрібно негайне лікування вихованця, яке починають з розкриття гнійника.
- Дифузний — це важка стадія хвороби. Вважається найнебезпечнішим з усіх розглянутих. Перебіг його вкрай важке, і можливий розвиток сепсису.
- Хронічний. Подібний розвиток захворювання зустрічається нечасто і діагностується у собак зі значно зниженими захисними силами організму, особливо після перенесених серйозних захворювань.
Якщо адекватне лікування не надходить вчасно, флюс може перерости в абсцес (друга стадія запалення, коли інфекція захоплює більш глибокі тканини) або флегмону (найважча ступінь захворювання, коли втягуються інші органи).
Симптоми і ознаки
Власник тварини може запідозрити розвиток захворювання тоді, коли собака хоче їсти, але не може цього робити. Голодне тварина неспокійно ходить навколо миски, намагається жувати їжу, але відчуває сильний біль і випльовує їжу. Також відбувається і з водою. При цьому у собаки болить вся щелепа.
Вихованець неспокійно спить, скиглить, постійно схоплюється. При огляді щелепи можна виявити хитаються зуби. У мисці може залишатися кров. З ротової порожнини погано пахне, у тварини течуть слюні, може бути кровотеча з носа.
При серозному вигляді патології щелепу набрякає, окістя припухає. У собаки одна частина морди стає крупніше інший, але це не обов’язковий ознака. При цьому вихованець може вести себе як завжди, не відчуваючи мук.
При гнійному запаленні окістя видно рани на десні. Температура тіла у тварини підвищується, ротова порожнина набрякає і стає червоною, спостерігається рясне слинотеча.
При дифузному флюсі собака відчуває себе важко. Пес може лежати і жалібно скиглити, постійно смикаючи морду. Температура тіла дуже висока, підвищена слинотеча, часто тече кров з рота.
Якщо стан собаки не важке, першу допомогу до звернення до лікаря можна надати тварині будинку. Насамперед потрібно дати знеболююче, щоб собака заспокоїлася і могла поїсти.
Їжу хворому собаці дають теплу і м’яку, щоб не травмувати ще більше і без того уражену ротову порожнину.
Потім потрібно оглянути щелепу собаки. Якщо періостит в початковій стадії, можна дати протизапальну і промити рот собаці відваром шавлії та інших протизапальних трав.
Як приготувати відвар для промивання щелепи?
Для приготування ліків беруть по 60 грам шавлії, звіробою і кори дуба, заварюють літром окропу, настоюють не менше двох годин, остуджують і обробляють уражену щелепу щогодини змоченими марлевими пов’язками.
Можна взяти в однакових кількостях траву шавлії і зелений чай і залити окропом (2 столові ложки суміші на літр води) і дати настоятися протягом дня. У готовий відвар додають трохи солі і також обробляють щелепу. Звичайно, собака не зможе полоскати рот розчином, тому їй просто протирають рот за допомогою медичних серветок, змочених у готовому ліках.
Якщо у вихованця періостит досить великий, а стан важкий, температура висока, потрібно негайно відвезти собаку до лікаря. Саме ветеринар знає, як виглядає флюс у тварини, і не переплутає його з іншими патологіями. Тільки лікар зможе оцінити стан вихованця, поставити діагноз і призначити лікування.
Якщо у собаки флюс на верхній щелепі, це загрожує ускладненнями аж до менінгіту, тому звернення до ветеринара є вкрай необхідним.
Діагностика та лікування
При зверненні до лікаря спочатку виконують рентген щелепи і проводять лабораторні дослідження.
При неускладнених формах патології проводять консервативне лікування антибіотиками і антисептичними розчинами і мазями.
У важких випадках застосовують хірургічне втручання. Гнійник розкривають під анестезією, ротову порожнину обробляють антисептичними розчинами. При необхідності ставлять дренаж.
Якщо причина флюсу у хворому зубі, його піддають видалення. Якщо у собаки зубний камінь, його також усувають з допомогою ультразвуку.
Антибактеріальні препарати — це ліки, які допомагають побороти бактеріальні інфекції. Причиною запалення на десні тварини найчастіше стають саме бактерії, тому призначення антибіотиків при флюсі у собаки цілком виправдано в цьому випадку.
При періоститі лікар призначає препарати широкого спектру дії. Серед них: «Ципровет», «Амоксицилін», «Цефтріаксон». Вони можуть бути у формі таблеток або розчинів для ін’єкцій.
Антибактеріальні ліки можуть запобігти поширенню інфекції по всьому організму. Однак їх прийом не є панацеєю. І, як тільки стан вихованця покращиться, потрібно зайнятися лікуванням зубів і ясен тварини.
Лікування флюсу у собаки антибіотиками проводять у разі початковій стадії патології, щоб побороти хворобу. Якщо ж стан занедбане, спочатку проводять хірургічне усунення гнійника, а вже потім призначають антибактеріальні препарати.
Курс антибіотиків повинен призначати лікар. Самолікування собаки в цьому випадку небезпечно, необхідні дози розрахувати не так просто, тому не варто ризикувати здоров’ям вихованця.
Особливості догляду
Якщо у вихованця діагностований періостит, власникові варто переглянути особливості догляду за твариною:
Власнику потрібно бути уважним до стану вихованця, адже деколи і добре слово може полегшити страждання тварини.
Профілактика
Найчастіше появи флюсу можна уникнути, якщо уважно стежити за здоров’ям чотирилапого. Оскільки періостит виникає там, де є зубний наліт і камінь, потрібно займатися регулярним чищенням зубів тварини.
При утворенні каменю варто без зволікання звертатися до ветеринара для його видалення. Помітити його не важко: зуби при цьому темніють у підстави або набувають жовтого забарвлення.
Щоб уникнути утворення каменя, слід звернути увагу на наступні моменти догляду за вихованцем:
- Собака повинна щодня отримувати в їжу тверді продукти, які можна гризти. Таким чином зубні освіти счищаются.
- Зуби собаці слід чистити спеціальною щіткою, яку можна придбати у ветеринарній аптеці.
- Також є особливі пасти і гелі для розчинення зубного нальоту, які теж можна використовувати для профілактики.
- Видалення зубного каменю у ветеринарній клініці — найбільш гарантований спосіб, щоб запобігти появі періоститу у тварини.
Крім того, у домашніх умовах можна періодично протирати ясна чотириногого розчином чайної соди (чайна ложка на склянку води), а також давати собаці погризти «цукрові» кістки для сточування зубів і їх очищення.
Якщо харчування тваринного занадто м’яке, це може приводити до виникнення карієсу, несвоєчасне лікування якого викликає різні ускладнення, в тому числі запалення окістя. Іноді власники собак запитують, що таке флюс зуба у вихованця. Це запалення в його корені, що приводить до пухлини десни.
Отже, періостит (флюс) у собаки — патологія небезпечна, але при уважному відношенні до стану вихованця цілком усунути. Своєчасне виявлення хвороби та звернення до ветеринара здатне допомогти тварині. Власнику головне — стежити за здоров’ям ротової порожнини собаки, і тоді проблем у вигляді флюсу цілком можливо уникнути.
