У 1935 році керівник компанії Citroen пан Буланже сформулював рецепт ідеального автомобіля для небагатих жителів сільської місцевості: він повинен перевозити чотирьох чоловік, 50 кг картоплі і бідони з молоком на максимальній швидкості 60 км/год, витрачаючи при цьому 3 літри бензину на 100 кілометрів! У 1948 році з’явився такий автомобіль Citroen 2CV.
Ну а в 1956 році, з появою вантажопасажирської версії, на 2CV стало можна возити набагато більше картоплі або молока!
Фургон міг відвезти вже 250 кг вантажу. Правда, це приблизно стільки ж, скільки і у звичайного 2CV, якщо врахувати вагу задніх пасажирів по 100 кг, але корисний об’єм для вантажу істотно збільшився.
Динаміка автомобіля була дуже сумнівна, адже двигун розвивав аж 12 кінських сил. Зате підвіска була незалежна і дуже енергоємна – гамселити по путівцях можна було на всі 12 коней, і ніякі продукти сільського господарства, в т. ч. курячі яйця, не розбивалися.
Деякі особливості фургона 2CV викликають здивування. Двері можна було демонтувати дуже легко, просто знявши їх з петель.
При піднятих кватирках, скла можна було легко обламати про кузов при виході з автомобіля, адже двері відкривалися проти ходу.
Також легко можна було зняти сидіння, якщо Ви приїхали на пікнік, але забули захопити крісла. Були і вантажопасажирські версії фургона, на подобі набагато більш пізніх підборів, на зразок Renault Kangoo.
Сам кузов збирали з гофрованого заліза – дешево і міцно.
2CV продавався навіть в США і просили за нього значно менше середньої ціни за американський автомобіль.
Але кому, крім хіпі в Америці міг бути цікавий «гидке каченя»?! Тим не менш, 2CV прожив довге і “щасливе” життя, ставши одним із символів Франції.
За період з 1949 по 1990 роки (з глузду з’їхати можна!) випущено близько 4 мільйонів 2CV незліченної безлічі модифікацій, серед яких було не мало і вантажопасажирських Fourgonnette.
