Багато недалекі, хоча, можливо, в душі і “хороші росіяни” захоплюються і звеличують епоху Російської імперії в нашій історії, особливо останній період – нібито і розвиток йшло швидко і обганяли всіх у всьому тоді тощо, тощо, тощо
Поставимо просте запитання – чи була Росія наддержавою на поч. 20 ст. чи стала б вона їй без революції 1917 року:
І відразу відповім:
Без кардинальних змін – однозначно, що ні!
Російська імперія з сер. 19 ст. була СИСТЕМНО ВІДСТАЛОЮ КРАЇНОЮ. З крихтами науково-технічної інтелігенції, нерозвиненими кап. відносинами – в т. ч у з/х (до речі, тут у нек-рих є ідея, що саме тому у нас і буд-во соціалізму пішло “не так” – але це дуже спірне і окреме питання!), успіхи в пром-сті та інфраструктуру – в основному за рахунок держзамовлень (ж/д і оборонка), а ті підживлювалися іноземними кредитами (до сих пір французи скачуть).
Фактично країна була аграрно-сировинним придатком Європи і нек-рий економічне зростання її має ту ж основу, що і в країнах Латин.Америки – зростання споживання в развитиых країнах.
Причому відставала РІ не тільки від Європи і США, але і від тих же Латин.Америки та Японії. Причому її т. зв. “зростання” неминуче припинився б в ході “революції цін” в 30-е, як і в інших подібних економік, але проблема в тому, що вже в 1-ю Світову Росія відстав військово-технічно і в наступну війну неминуче загинула б – незалежно від того була б вона викликана міжнародними протиріччями або зовнішнім втручанням у внутрішні конфлікти.
Відсталість накопичувалася з 1-ї пол. 19 ст., її базова основа – віковий дисбаланс у вольності дворянства та збереження кріпацтва – тобто розрив у “справедливих” відносинах.
Спроба Столипіна провести нек-рие реформи на селі лише загострили там класові суперечності і обернулися потоками крові під час Революції, Громадянську і навіть багато пізніше.
Так що настійно необхідно було звільнити нові сили для перетворень у країні – дворянство показало свою повну нездатність до цього. А те що сили у нас величезні показав, ясніше всього, інший період історії – 1945-65 рр…
Інше питання – не можна було обійтися без таких жертв і втрат в ході Громадянської війни та пов’язаних з нею розрухою, голодом і пр. загальнонародних лих?
Історія погано терпить умовний спосіб, але, наприклад були й чисто суб’єктивні помилки, к-які призвели до майже катастрофічних наслідків:
– затягування підписання Брестського миру і що послідувала за цим, німецько-австрійсько-турецька окупація величезних територій (у т. ч. Малоросії, де проклюнулося гниле самостийство – гетманско-петлюрівське на тому етапі)
– заколот чехословацького корпусу – де-факто спусковий гачок Цивільної
Ось це ж все результат провокаційних дій Л. Троцького і його однодумців!
Правда від цього всього був і нек-рий “толк” – після Громадянської на Заході країну “списали з рахунків”, розраховуючи, що вона сама неминуче звалиться під тягарем соціально-економічних проблем і “переглянули” Сталінське відродження (до цієї думки ще більше стверджував і голод поч. 30-х), та так, що довелося нацьковувати на нас Гітлера…
Так що зміни назріли, але вже як зроблено – то зроблено – не повернеш! Але уроки треба робити – схоже у нас на “порядку денному” назріває щось подібне…
