«Людина, яка має іноземні рахунку на момент реєстрації кандидатом, депутатом бути не може» – офіційно заявив заступник голови ЦВК Булаїв.
Керівники Комерційної Партії Російської Федерації в пориві жадібності спробували пробити дно широким лобом, віддавши мандат покійного Жореса Алфьорова офшорному латифундисту Грудинину. Але пол виявився бетонних, тому з гучним «шмяк!» спроба не вдалася.
ЦВК в особі свого голови Миколи Булаева відмовив Грудинину у видачі мандата.
«Людина, яка має іноземні рахунку на момент реєстрації кандидатом, депутатом бути не може», заявив Булаїв в ході розгляду питання.
Дійсно, за федеральним законом від 22.02.2014 № 20-ФЗ «ПРО вибори депутатів Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації» у частині 13 статті 4 прямо зазначено, що повноваження депутата Держдуми припиняються, якщо у період, коли він був зареєстрований як кандидата, встановлено, що у нього не були закриті рахунки і зберігалися гроші в іноземних банках за межами РФ і використовувалися інші іноземні фінансові інструменти.
Нагадаємо, при реєстрації кандидатом в Держдуму в 2016 році Грудінін написав повідомлення в ЦВК, що не має рахунків за кордоном і не володіє іноземними фінансовими інструментами. Тобто, назвемо речі своїми іменами – грубо обдурив державу і виборців.
ЦВК, на той момент не маючи можливості перевірити цю інформацію, зареєструвала його кандидатом.
Але деякий час тому прокуратура підмосковного міста Чільне звернулася до депутатів місцевої ради з пропозицією припинити депутатські повноваження Грудініна. Депутати в лютому цього року так і зробили.
Після чого ЦВК надіслав це звернення прокуратури для перевірки в Федеральну податкову службу. Перевірка показала, що у Грудініна на момент заповнення ним декларації було в загальній складності 13 закордонних рахунків у швейцарських та ліхтенштейну банках, плюс 5,5 кілограм золота і незадекларовані цінні папери і облігації.
Частина рахунків була закрита 19 серпня 2017 року, частина 5 січня 2018 року. Тобто вже після подачі заявки в кандидати, що прямо суперечить закону. А одну зі своїх компаній Грудінін не задекларував ні на думських, ні на президентських виборах.
Грудінін також заплатив штраф за позовом ФНС по статті 15.25 Адміністративного кодексу, визнавши тим самим справедливість тверджень про те, що він мав іноземні рахунки в закордонних банках як мінімум до 2017 року.
Більше того, коли дружина Грудініна подала на розлучення, спливла ще й белізька офшорна компанія «Bontro LTD», якої Павло Миколайович одноосібно володіє з 2003 року.
У зв’язку з чим я хотів би провести одну просту математику.
Отже, Павло Миколайович Грудінін офіційно володіє 42,87% акцій ЗАТ «Радгосп ім. Леніна». Йому належить белізька офшорна компанія «BONTRO Ltd» володіє 99% акцій ТОВ «Універсальна Фінансова Компанія», якій належить ще 20% акцій радгоспу.
Таким чином Грудинину одноосібно належить 62,87 % акцій ЗАТ «Радгосп ім. Леніна». Його родичі і друзі володіють ще 36,13% акцій. Разом це 99% акцій «радгоспу».
У зв’язку з чим у мене виникає закономірне питання: а як же з «все для людей» і «народне підприємство»? Цього самого народу «комуніст» Грудінін залишив аж цілий 1%? Годувальник! Благодійник! Батько рідний!
Я дивіденди ніколи не отримував, і в цей раз точно не отримаю, тому що грудининского «народу» не існує в природі. Ошукані пайовики є (яких так агресивно розганяли депутати КПРФ рік тому), а ось народних акціонерів – нету.
І це я ще не перераховував купу дочірніх та афілійованих підприємств, які безпосередньо чи опосередковано також належать Грудинину.
Полуничний магнат всі підім’яв під себе і своїх найближчих родичів. І скільки він не намагався заплутувати структуру власності – все одно поступово все спливло.
Зараз, коли його дружина почала шлюборозлучний процес, стан «комуніста» поступово спливає назовні, і вже оцінюється різними експертами в суму від 60 до 120 мільярдів рублів, при річного прибутку від 4,5 мільярдів рублів.
Цікаво, чи знайдуться після цього ще клоуни, які будуть продовжувати кричати про «кандидат від народу»?
Олександр Роджерс
